tag:blogger.com,1999:blog-68624925966646567022024-03-13T01:07:17.692-07:00історії Зоріни.Я працюю з людьми і завжди стараюся вислухати людину і допомогти її розібратися в своїх проблемах і знайти правильний вихід з ситуації, що склалася. Головне - це зрозуміти себе і визначити своє місце в житті. Люди не завжди сприймають суху ділову мову, якою пишуть статті по психології. Тому мені прийшда в голову ідея -
викладати психологічні проблеми у вигляді казки. Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.comBlogger10125tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-44291457942466805052019-01-27T04:25:00.000-08:002019-01-27T04:25:04.309-08:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">Історія десята: "Бажання всім догодити"</span></h2>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Вселена іскрилася всіма кольорами райдуги. Метеорити і комети гасали з гуркотом по всьому простору і перепліталися у вогненному сяючому танку.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Бог Абсолют проводив планову перевірку і Все Живе Світло перебувало у готовності в любий момент реагувати на прояви підступної Тьми. Творець спокійно і впевнено висідав на своєму троні і з гідністю чекав результатів перевірки. Від помилок ніхто не незастрахований а Час і Простір перебувають у невпинному русі. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> В Небесній Канцелярії була метушня і паніка. Всі не могли зрозуміти, що їм робити - чи займатися поточними справами чи бути напоготові виконувати нові завдання, які виникатимуть спонтанно під час перевірки.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда сиділа на своєму робочому місці і слухала музику "Такти Вселеної". Цей мікс між класикою і тяжким роком піднімав її настрій і занурював у таємничий світ містерії.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Хватить байдикувати, - прогримів. як завжди невчасно голос Небесного Цензора. - Те що в нас перевірка, не означає що всі повинні поринути в хаос і лінькувати. Творець віддав наказ Всім займатися своїми справами і не звертати увагу на перевіряючи. Так що, приступаємо до роботи,шановна Меліндо.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Слухаю і повинуюся. - відповіла іронічно фея і приступила до роботи.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Її зацікавила доля головного бухгалтера великого будівельного концерну. одного з обласних центрів України. Катерина, так звали жінку. настільки запуталася у власному житті, що навіть зі сторони тяжко було зрозуміти її прагнення і дії. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Проглянувши докладно минуле і майбутнє жінки Мелінда на мить замислилася:</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">"Чому ця людина так старається всім догодити? Невже вона не бачить, що повністю втрачає себе, як особистість?"</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Через деякий час фея була вже у сні Катерини.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Жінка сиділа на підлозі на килимі і розглядала старі фотографії, які були розкидані всюди і перемішані з листівками і пустими конвертами і пожовтілими аркушами паперу, списаними дрібним нерозбірливим почерком. Мелінда тихенько підійшла і сіла на край м'якого персидського килиму, ручної роботи.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Що Ви знайти у цьому мотлоху з минулого? - запитала спокійним урівноваженим голосом Мелінда.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Якби то я знала, що я хочу і чого шукаю, - проговорила сумно Катерина і очі її наповнилися сльозами.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А Вам не цікаво. хто Я?</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Знаєте, мені все все рівно, яв це чи сон. Я загубилася в тенетах життя і мені здається що зависла між Світами.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ну до цього, дякуючи Творцю, ще справа не дійшла, але все можливо...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вам треба взяти себе в руки і дати мені змогу зрозуміти причину...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Це не так просто. Мабуть причина в тому - що я така дурна і стараюся всі у всьому догодити...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Слухайте, піднімайтеся з підлоги і ходімо на кухню. пригостіть мене кавою, якщо Вам це не важко...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Вибачте, мене за мою депресивну поведінку,- промовила жінка, - Ходімо я почастую Вас ароматною кавою.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Через деякий час вони сиділи на кухні і пили чорну запашну каву з маленьких, рожевих, порцелянових горняток. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> За вікном політував сніг. Маленькі, холодні, білосніжні,пухнасті сніжинки кружляли у чарівному танку і повільно опускалися на сіру поверхню похмурого балкона.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Яка краса, -проговорила Катерина. - Зараз мені хочеться відчути себе цією маленькою сніжинкою - холодною і неповторною, яка падає з Небес...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Я не розумію - що і в мені не так? Я стараюся нікого не образити. Я допомагаю, підтримую, догоджаю - а мене просто використовують а потім як не потрібну річ викидають на смітник..</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Чому все так песимістично? Творець дав нам Волю самим вибирати собі дорогу в житті, - перебила фея жінку.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але я мабуть постійно ходжу по кругу. Сама собі проблеми створюю, а потім мучуся шукаючи шлях до ї вирішення.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - В принципі. так чомусь у Вас тут на Землі побудовано життя. Більшість людей не здатні відчути справжню красу. яка існую кругом них а отримують втіху лише від пафосу, похоті, слави, влади і згромадженню (непотрібних з точки зору Небес) матеріальних цінностей...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Про це можна багато говорити і спорити. Але давайте повернемося до Ваших проблем.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А в мене, хіба вони є? Мені здається, що я сама велика Проблема. Я не вмію цінити і поважати себе. Це бажання всім догодити - роз їдає мене з середини... і я постійно те і роблю - що жалію себе...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але чому? Ви маєте хорошу , престижну роботу.Вас цінує керівництво і поважають люди...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Так, вірно, промовила Катерина і почала плакати. - Мене просто використовують. Я чітко виконую свою роботу і мабуть працюю за всю бухгалтерію..</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Шеф тримає у нашому відділі в основному своїх родичів, які люблять лінькувати. а мені за них "віддуватися"...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Взагалі то у мене все вроді є... а з другої сторони - нічого не має..</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А чому б Вам не змінити своє життя, - промовила Мелінда. - Для Вас людей, це чомусь завжди так важко, хоча Творець створив Вас по своєму образу і подобію. Ви навіть чверть своїх здібностей не використовуєте, закладених у вас. Живете "укладом" стада. Дотримуєтеся незрозумілих цінностей, які самі собі придумали...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Так, Ви праві."Що скажуть про мене люди?" - це основне, мабуть питання, яке хвилює пересічного громадянина.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А чому ж не жити за принципом Небес - творити добро, боротися і перемагати і при цьому старатися бути "чистими" перед Творцем. Вміти тверезо оцінити Те - що отримуємо від Нього за свої діяннях.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Хоча це мабуть для Вас "високі матерії"...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Простіше кажучи, чому не жити так - щоб отримувати задоволення від того, що ти робиш. Для чого витрачати час і енергію на без толкові справи, або для тих людей, які не вміють ні цінити. ні поважати - того що ти робиш для них.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але ж ми "зобовязані" допомагати своїм близьким, друзям і т.д.,- перебила фею жінка.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А хто Вас "зобовязував" на це?- промовила Мелінда. - Якщо ми хочемо допомогти, то спочатку потрібно задуматися: " Чи потребують вони цієї допомоги і чи вартують її?"</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Людям потрібно давати "Вудочки" а не готову "Рибу" Наша Вселена. побудована на Законі Віддачі. За Все потрібно платити.. А коли ми тільки віддаємо.. свою турботу, любов, прибутки і т.д. - ми порушуємо Закон Вселеної. і попадаємо у немилість до Творця...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Ці Ваші старання всім догодити - оточуючі Вас близькі люди сприймають часом, як належне і перестають цінити Те - що Ви для них стараєтеся зробити.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але як мені жити далі? - запитала здивовано Катерина.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Навчіться любити і цінувати. спочатку. себе.Зупиніться і огляньтеся кругом і побачити яка Краса Природи оточує Вас. Відкрийте своє серце і попробуйте придивитися до Неба. дерев покритих снігом до сіреньких маленьких горобчиків і величних голубів і всього того, що створив Творець..</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Ви красива, розумна сильна жінка. Хваліть себе кожен день і слухайте підказки своїх Ангелів. Робіть те - що Вам хочеться в "даний момент", навіть якщо це буде дивним для інших...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Якщо Вас не цінують на роботі - звільняйтеся. Поїдьте відпочиньте. Помилуйтеся красою Світу, який оточує Вас. Поставте на "місце" всіх близьких Вам людей... дітей, внуків, подруг, коханця і т.д.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Хай кожен з них отримає від Вас - стільки ж як і дає.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Це не просто - але можна зробити, якщо захотіти.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я спробую, - промовила Катерина, витираючи сльози. - Але, як мені зрозуміти, що я поступаю правильно?</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Слухайте свого серця. Воно ніколи Вас не підведе, - промовила фея і покинула сон жінки.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Катерина прокинулася, геть "розбитою", але з усмішкою на устах. Вона, як хороший фінансист, розробила чіткий план свого майбутнього життя і знала, що твердо. що буде старатися його дотримуватися.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> На глибоке здивування свого шефа, вона звільнилася з роботи і забронювала собі номер. для себе "любимої" в мальовничому гірському пансіонаті. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Пояснила дітям і внукам свій новий спосіб життя і дала ясно зрозуміти, що "догоджати" їм без потреби не буде. Допомагати буде - по мірі того, якою буде від них "віддача"</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Катерина ввела в "шок" коханця і подруг - сказавши їм, що зустрічатися буде з ними тоді, коли буде мати на це бажання і поїхала милуватися зимовою красою Гір.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда сиділа за своїм робочим місцем і переглядала нове майбутнє Катерини. Вона щасливо усміхалася. Жінка докорінно змінила свої принципи життя. Після тижня відпочинку, Катерина почала жити, так, як підказувало її серце і Небеса.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> <span style="background-color: yellow;">Вона з </span>часом знайшла хорошу роботу, де її поважали і цінували і прислуховувалися до її думки.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Діти і внуки з роками привикли до нового її "образу" життя і почали її цінувати.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Небеса послали Катерині Нареченого, людину з яким вона себе відчувала коханою і жаданою</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Життєвий шлях Катерини видався нелегким. Але вона не здавалася, боролася і тішилася маленькими перемогами. які надихали її і приносили яскраві, променисті моменти Щастя.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Цікаві істоти ці люди, - подумала Мелінда. - Такі слабкі, крихкі, на перший погляд.. Але коли в них загоряється іскра Гідності - стають сильними і непереможними і досягають неможливого. Хоча це і не дивно, бо Творець їх створив по своєму образу і подобію.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span></div>
<h4 style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Минуле - це місток до майбутнього. Не можна використовувати біль у вигляді щита, бо він не пропустить нічого хорошого у наше життя. Важливо не те - що про нас думають люди а те - що ми самі робимо для свого благополуччя. Кожна людина повинна вирішити основний конфлікт з самим собою, бо без того не можна змінити своє життя . Коли особа знаходить у собі сили позбутися своєї озлобленості, невпевненості у власних силах і тривожних сумнівів - то вона стає Особистістю. Тоді така людина здатна любити, поважати і цінувати себе і інших. Не має нічого неможливого у нашому Світі, тільки потрібно Вірити і Рухатися до вдосконалення і тоді досягнемо неймовірних вершин.</span></h4>
<div>
<br /></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-85764109664916436062018-10-12T06:08:00.001-07:002018-10-12T06:08:59.624-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">Історія дев'ята: " Фальшиві цінності"</span></h2>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Ніч зачарувала своїми зоряними барвами. Небеса здригалися від потужних метеоритних дощів і розкатів шалених вибухів. Був період Вселенських Жнив. Руйнувалися планети, гасли зірки, цілі цивілізації припиняли своє існування.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Творець проводив збір урожаю Душ і перекомплектацію всього Духовного Світу.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда сиділа за своїм Небесним комп'ютером і чекала на завдання з Небесної Канцелярії. . Там зараз вирували страсті і їм було не до неї. То ж фея просто переглядала випуски новин у різних країнах Голубої планети.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Які дивні проблеми мають люди, - думала Мелінда. . - Спочатку самі їх створюють, а потім довгі роки, а часто і без результатів, їх вирішують. Більшість з них живе повністю занурена у матеріальний світ і навіть не мають часу оглянутися кругом себе і побачити всю незбагненну чарівну красу Природи. створену Творцем .Постійно воюють, прагнуть побільше "нахапати" матеріальних цінностей, готові знищити все і всіх раді гордині і слави.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Пора приступати до роботи, - прозвучав голом Небесного Цензора. - Так як особливе завдання ще для тебе не готове, вибирай сама і працюй.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Добре , - відповіла Фея. - Я вже примітила одну особу. Я так розумію, що підказок з Небес чекати не варто.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ти справишся сама. Меліндо,- відповів Небесний Цензор. - Ми віримо в тебе. Удачі!</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Фея почала проглядати минуле і майбутнє Олега Івановича, молодого успішного бізнесмена, що приживає в одному з обласних центрів України. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда не могла зрозуміти суті його проблем. Все вроді би складалося в Олега досить добре. Власний процвітаючий бізнес, який він сам "будував" буквально "по цеглинках", хороша дружина, розумні діточки., дружня родина і т. д.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Дім побудував, сад посадив, сина народив,- говорила сама до себе фея. - По їх земних поняттях, він мав би жити і тішитися життям а ходить по світу з такою "кислою рожою" і потухлим поглядом. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ладно,- подумала Мелінда. - Розберемося на місці - що і до чого...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Через мить фея вже була у сні Олега Івановича.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Бізнесмен сидів на балконі у готельному номері курортного Батумі. їв виноград, пив легке ароматне біле вино і дивився на море.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда сіла напроти і промовила несподівано для себе: " Яка краса і благодать...море...вино... виноград.."</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Хто Ви така і як посміли турбувати мене , - вигукнув чоловік</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я, Мелінда, нічна фея. яка подорожує у снах людей і допомагає Істині знайти їх.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Отже, я по-вашому сплю і мені все це сниться..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Так воно і є, інакше ми б з Вами не зустрілися.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - І чого ж на вашу думку бракує мені?</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Радості життя. у земних мірках - у Вас є все...багатство, слава.сім'я, діти. любляча родина.. і т.д. А ваші очі наповнені смутком і в них не сіяють іскорки задоволення і натхнення.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - В принципі, Ви праві, - відповів Олег.- Останнім часом нічого мене не тішить.Я живу в автоматичному режимі. Сірі напружені робочі будні переплітаються з одноманітними вихідними насиченими сімейним досугом. Навіть свята проходять по чітко узгодженому плану. і після них залишається тільки головний біль і фотки виставлені у інстаграмі і все. А на серці пустка</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але чому?, - запитала фея. Що не так у вашому житті, яке нагадує щасливі історії у глянцевих журналах.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - От Ви правильно підмітили. моє життя довга красива романтична історія, якою можуть захоплюватися пересічні громадяни і заздрити... А насправді це все - Ілюзія. Щоб Ви мене зрозуміли. ..Моє шикарне життя нагадує - штучні квіти, які дуже красиві, дуже подібні до справжніх, але не мають чарівності і аромату...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я не завжди розумію вашу земну філософію.. Якщо можна, більше чогось конкретного...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я постараюся Вам це пояснити. Основа всього фальшиві родинні традиції, які у маїй родині передаються, так мовити - від батька до сина .Традиційні недільні обіди на яких збирається вся родина, де всі стараються грати свої ролі, щоб все виглядало в ідеалі. А насправді - це коло людей які. не цікавлять зовсім одне одного.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Тато хотів показати - завжди себе самим мудрим і діловим і не поважав нікого, а старався принизити при нагоді всіх... мене маму брата...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Мама - яка поставила хрест на своїй кар'єрі раді сім'ї, намагалася завжди сколотити всіх до купи і поєднати своєю любов'ю... але все це виглядало так штучно і награно.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">.В принципі - це просто безплатні обіди. на які приходили на "халяву" поїсти і випити і ще отримати продукти з собою у торбу. Мама старалася створити ілюзію сімейного благополуччя, - хоча була розбитою, ображеною і не задоволеною життя</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Брат в мене дуже наглий і амбітний. Він вміє видирати своє і нагружати всіх своїми проблемами. В батька виманив гроші на бізнес, хату, машину і решту своїх примхів .</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">а маму перетворив в безплатну домогосподарку і няньку своїх дітей.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я в своєму житті добився все сам., але для батька я був - непотріб і тупий ідіот..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я ніколи не чув від нього слова доброго, не то що похвали. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Мама старалася опікуватися мною надмірно, але скривала від мене все... навіть свої хвороби і нужденне життя В результаті - я одружився з людиною, яку не кохаю. Маємо двох дітей. Батьків моя дружина задовольняє. А мені не хочеться іти до дому - бо там не має ні з ким порадитися ні с ким поговорити.. Моя дружина хороша людина - але тупенька, зациклена тільки на матеріальних потребах, нічого не читає. нічого толком не знає..Звичайна сучасна "бумазейна бариня"- соц мережі. манікюр, фітнес.... плітки і фотки в інстаграмі... </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Після раптової смерті батьків - вони попали в автомобільну катастрофу.,</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я зовсім осиротів. Брат став мені зовсім чужим. а в своїй сім'ї . я почуваюся - просто "кошельком" Коли дивишся на все це - стає тошно...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> -Але Ви можете поскладати ваше життя так, як Ви хочете,-промовила фея, пристально дивлячись в очі бізнесмена</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Вам це легко сказати, але я не знаю сам - що я хочу...і не можу зрозуміти - як жити далі ... і яких принципів дотримуватися...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Дивні Ви істоти. люди...Принципи одні на всю Вселену - жити так, щоб творити добро і відчувати насолоду від життя і після себе залишити у серцях людей хороші спогади.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Це так просто на словах... А насправді...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Давайте не будемо вдаватися у глибоку філософію.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Ви задоволені роботою своєї фірми?</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Мабуть, так.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Тоді хоч 10% від своїх чистих річних прибутків віддавайте на доброчинність. Я думаю у цій сфері у вашій країні "море" різноманітних можливостей.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Так. Ви праві. Це хороша ідея. Я її обдумаю.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви будете отримувати велике задоволення, коли будете робити щось хороше для людей, які цього потребують. і заслуговують.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Можливо...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А от сімейне життя у Вас не склалося. Ви з своєю дружиною - зовсім різні... Вам нудно разом.. Це вже проблема... Я ніяк не можу зрозуміти - для чого одружуватися. якщо не кохаєте</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А що таке кохання ?.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Кохання - це небесна мелодія, звуки якої зливають в одне ціле дві особистості. Вони купаються у променях Світла і отримують Благословення Творця. Це дає їм можливість відкривати нові обрії, покоряти вершини вдосконалення і відкривати у своїх творіннях істину життя.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Невже таке можливе на нашій грішній Землі...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Мда. У Вас потрібно, трішки зробити похибку на грубу матерію..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А якщо це все перевести на наші земні мірки. то що відчуває людина, яка кохає?</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Кохання це відчуття насолоди і натхнення. Воно дає стимул боротися і добиватися своєї мети. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">А з іншого боку - воно дає відчуття рівноваги і гармонії. Коли люди кохають один одного, то вони можуть просто сидіти і триматися за руки і відчувати мелодійний спокій і блаженство.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Мда. Я б хотів відчути таке..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але його потрібно заслужити. Небеса дарують кохання тим людям, які можуть його сприйняти і вміють його цінити.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Але повернемося до реалій. У Вас двоє дітей; син і дочка. Вони ростуть у сім'ї. де не має теплоти. ніжності. довіри і поваги. Я розумію що ваші почуття до дружини вже не змінити... Але ми відповідаємо за тих. кому дали життя. Станьте, просто хорошим батьком для своїх дітей. Поясніть їм ситуацію, яка склалася у вашій сім'ї. Розбийте нарешті, дурнуваті і непотрібні фальшиві традиції і повинності. Навчіться говорити правду один одному. Так ,вона буде гірка і не приємна... Але за те - ваші діти будуть рости на грунті правди а не фальші.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Навчіть їх мудрості , яку дає нам Творець. Донесіть до них - що вони Дар, які Ви отримали від Небес і Ви любите їх і цінуєте. Поясніть їм - що вони нікому і нічого не зобовязані у цьому житті. Навчіть їх цінити себе і вірити у свої можливості і сприймати реалії життя і людей, такими, які вони є насправді,без прикрас. Не навязуйте їм своїх думок чи не потрібних традицій. Це їх життя і хай вони живуть так, як хочуть.:. падають, піднімаються, роблять помилки чи безглузді вчинки, потім виправляють чи змінюють себе і т.д.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Життя - це боротьба.. падіння і злети. навчання і вдосконалення</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> І головне донесіть до них. що Ви завжди будете любити їх - .не дивлячись на те "погані чи хороші" вони будуть.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я дуже хочу стати хорошим батьком для своїх дітей. я буду старатися... я буду вчитися... </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Я прошу Вас щиро, Приходьте у гості у мої сни і навчіть творити добро і відчувати від того задоволення...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я дуже хочу змінити своє життя і буду старатися зробити це.. і може тоді Небеса пошлють мені кохання...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Все в руках Творця,- промовила Мелінда і покинула сон Олега.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Небеса воркотіли і дмухали вогнем і пилом. Мелінда сиділа за своїм Небесним комп'ютером і переглядала нове майбутнє Олега. Вона задоволено усміхалася. Ця людина зробила неймовірно багато хорошого для людей і зуміла виховати чудових дітей, які продовжили справу його життя.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Майже не задовго до його пядесятиріччя - Небеса подарували йому кохання. Послали людину. з якою вони поринули у безкінечний танець блаженства у променях Світла.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Не можна здаватися і погружатися у тенета не задоволення, розчаруваннях і апатії. Небеса керують нашим життям і потрібно старатися заслужити у них своє щастя.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Обдумайте своє життя, зрозумійте свої помилки.. не можете самі - просіть підказок.. І головне рухайтеся вперед.. до вдосконалення.. і тоді наступить блаженство</span><br />
<br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-15595465768439389002018-06-27T02:17:00.000-07:002018-06-28T00:33:23.631-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">Історія восьма: " Материнська біль"</span></h2>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Небо іскрилося всіма кольорами райдуги. Вселена святкувала чергову перемогу Світла над Тьмою. Війна тривала на всіх фронтах на ментальному плані. Жертв було багато з обох боків. Коли нарешті це завершилося - наступила Рівновага між Світлом і Тьмою. Всі розумні істоти Вселеної розуміли, що такі війни на різних планах необхідні, бо основа житєздатності Вселеної - це боротьба двох протилежностей.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Астероїди металися з шаленим гуркітом по всіх куточках величезної сфери. Комети врізалися в небеса і залишали феєрверки різнокольорових вогнів, які символізували салюти на честь Перемоги.Все живе Світло тішилося а Тьма була поставлена на своє місце і рівновага Любові, Гармонії і Істини торжествувала. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда сиділа і її думки літали по різних світах сферичної Вселеної. Вона радісно споглядала через скляний купол на оточуючі її краєвиди. На душі у неї була приємна благодать.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Може вже вистачить розслаблятися. - промовив величний голос Небесного Цензора.- Час братися до роботи, шановна Меліндо. Хочемо ми того чи ні, але кожна істота керована Світлом - повинна вносити свою лепту у боротьбі з Тьмою і творінні Добра.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви, як завжди праві. шановний Небесний Цензор, - відповіла фея. - Я зараз ж починаю працювати.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда включила Небесний комп'ютер і почала переглядати долі земних людей. ІЇ зацікавила українська вчителька, яка в даний момент була вже на пенсії і жила самотньо в одному провінційному містечку. Мелінда декілька раз передивилася минуле цієї жінки, але не могла до кінця зрозуміти діяння Лідії Петрівни, так звали вчительку.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Не так то легко усвідомити те - що сама людина не може пояснити сама собі. -подумала фея.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Через мить Мелінда вже була у сні вчительки.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Лідія Петрівна сиділа на дивині у вітальні перед телевізором . Вона бавилася пультом переключаючи канал за каналом, не затримуючись поглядом на зображеннях на екрані. Жінка нагадувала спокійного врівноваженого біоробота, якому все було "по барабану" і здивувати вже нічого не могло.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Фея підійшла і забрала у вчительки пульт, виключила телевізор і присіла коло неї. Лідія Петрівна повернула голову у бік Мелінди і лагідно усміхнулася. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Вітаю Вас чарівна Незнайомко!,- промовила жінка. - Чим я заслужила візит такої милої сяючої Світлом істоти?</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я ще не зустрічала такого привітання ,- промовила здивовано Мелінда, - Це для мене велика несподіванка.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Це тому, що Ви спілкувалися з людьми, які не люблять казки і не вірять у чудеса, - відповіла вчителька, усміхаючись. Мені хоча вже за 60, але я досі відчуваю себе маленькою дівчинкою і хочу дружити з усім видимим і не видимим Світлом. Люди здебільшого, вважають мене дивною чи божевільною, але мені знаєте, на це "наплювати"</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я думаю що це Вони - приземлені, обділені Любов'ю і хворі. Ви в свої 60, сприймаєте Світ - очима дитини. Це мабуть найбільша радість, яку може відчути земна людина. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я така рада - що Ви мене розумієте. Хоча, після всього того, що я пережила, мені абсолютно все рівно - що про мене говорять чи думають... </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Я живу так - щоб бути чистою перед Творцем.. Хороші люди - мене поважають а паскудні - боятися , ігнорують чи глузують з мене...</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Хай живуть собі так - як в Бога заслужили.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Це моє життя і за свої гріхи. я сама перед Творцем відповім</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви дуже добра і розумна жінка, але навіть коли Ви усміхаєтеся, - у ваших очах живе невгомонна біль.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Лідія Петрівна підвелася і почала ходити по вітальні. </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Може пригостити Вас чимось?, - запитала вчителька, щоб перевести розмову в інше русло. - Чого Ви бажаєте, кави. чаю, чи може щось міцненького?</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Дякую -, відповіла фея. - Хоча б від вашого "фірменого" лимонаду, я б не відказалася.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Лідія Петрівна пішла на кухню і через мить появилася на порозі з підносом. на якому стояв срібний кухоль, до країв наповнений пахучим лимонадом і два кришталевих бокала.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Вона поставила все це на журнальний столик і присіла на м'яке крісло напроти феї Жінка розлила ароматний прохолодний напій по бокалам</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Пригощайтеся! - сказала лагідним голосом вчителька</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Яка смакота, - промовила фея. - Ви мабуть додаєте у цей напій краплинки своєї любові.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Так мене бабуся навчила, - відповіла Лідія Петрівна. - Вона завжди говорила :</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">"Щоб ти дорога внучка в своєму житті не робила - вкладай в Це краплинки своєї щирої Любові"</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Може все таки поділитися зі мною своїм горем, Лідія Петрівна?,- запитала фея. - Ця нестерпна біль, яку Ви так глибоко загнали у своє єство - роз їдає все, подібно сірчаній кислоті і приведе до передчасної смерті.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А я не боюся смерті, - відповіла гордо вчителька.- Я хоч зараз готова стати перед Небесним Судом і відповісти за свої вчинки і відбути на своє постійне місце перебування у Потойбічному Світі.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда замовчала. Вона пила лимонад і насолоджувалася його смаком і ароматом. Фея не знала що робити далі і як розговорити цю вперту жінку.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - У Вас такий красивий срібний кухоль,- сказала Мелінда. - Такий красивий відблиск сяйва місяця іде від нього.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Так, чудова річ, - промовила вчителька. - Це подарунок від моїх улюблених учнів на 60 років. Вони зробили для мене справжнє свято. Чужі мені люди. але всі хто любить мене і поважає . Всі крім рідного сина...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Лідія Петрівна замовкла. Ця мужня жінка сиділа і дивилася кудись у даль, а сльози градом котилися з її очей...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А може все таки поділитися своїм горем?.- запитала знову Мелінда..-Коли викинеш з себе біль - то стає легше навіть дихати...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Звичайно Ви праві. Але це довга історія, яка нагадує заплутаний клубок недомовок і брехні....</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але у всьому можна розібратися, якщо того хотіти.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Скоріше не то що хотіти. а бути готовою до того, щоб розпутати цей вузол сформований роками.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А давайте ми з Вами попробуємо це зробити.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Тоді приготуйтеся до нудної провінційної історії.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Особисте життя м мене не склалося, з чоловікои ми розійшлися. коли сину було 11 років. Я працювала вчителькою і старалася всю себе віддавати роботі. Вихованням сина займалася - як вміла.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Основне для мене було порядок і дисципліна. Я вважаю, що у школі у дитини на першому місці - має бути навчання. Потрібно вміти знайти свою справу життя. яка б приносила б тобі насолоду і прибутки. Гроші з неба не падають і на хліб насушний треба вміти заробити, а з "гульок" ситий не будеш і на шиї у батьків вічно сидіти теж не будеш.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Хоча зараз, деякі люди отримують своїх "чад". Працюють "дико не видно". а їх діточки "жирують" і не цінують і не поважають своїх батьків, а тільки гроші потребують від них</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Але я була строгою мамою. Перевіряла уроки і заставляла допомагати мені по господарству. Не дозволяла "шлятися" по дискотеках і клубах. Старалася дати йому все що могла і навчити основних принципів життя. Але мабуть щось прогаяла, бо виростила брехуна і боягуза...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви зробили все -що змогли. Ви завжди вміли правильно розтавити головні пріоритети, тільки Ваш син не хотів їх сприймати.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Так, ви праві. Мій Вадим добре вчився і після школи поступив в Університет і закінчив його. Зараз "вдарився у політику" Став чиновником і живе так - як йому подобається.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Але скривати і брехати Вадим почав мені з другого курсу. Зустрічався з дівчиною, з неблагонадійної сім'ї Я звичайно була проти. Вона була обділена любов'ю і не змогла б поставити мого сина на місце</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Потім почалися "маски шоу" Вони перестали зустрічатися, її виключили з інституту. А далі все пішло і покотилося так, що і на словах не можна передати. Вона завагітніла. Син признав дитину своєю і вони одружилися.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Ви знаєте. що зі мною поступили не по людське. Мій син виявився боягузом.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Він не привів її до мене, як це роблять нормальні люди, і не розповів прямо в очі - так мол сталося і люблю і дитина моя і ти мол роби що хочеш, а ми одружуємося. Він просто поступив так, як роблять амбітні егоїстичні боягузи. Зробив у всьому винною мене, а сам представ у постаті "жертви"</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Я два роки знаходилася . між смертю і божевілям. Як би не Бог і не чужі люди, яким, я колись допомогла, я б не сиділа зараз перед Вами. Світ наповненений Любов'ю і багато добрих хороших людей живуть на нашій планеті.які, здатні прийти тобі на допомогу коли ти її потребуєш.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Син представив мене "монстром" перед своєю дружиною і родиною Перестав зі мною спілкуватися і взагалі я для нього чужа.. Він вважає що все що він має - це тільки його заслуга. А 22 роки, що він прожив зі мною, - нічого не варті.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я досі не можу зрозуміти - як я могла народити і виховати таку людину, повністю заражену гординею. Вадим не вміє признати свої помилки і попросити прощення за провини . Він вважає себе завжди правим і має десь далеко материнську біль і сльози</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Жінка замовчала і закусила губи, щоб не закричати від болі, яка роздирала її єство</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви дуже хороша і добра людина, - промовила фея. - Ви стільки добра зробили для людей, Скільком допомогли знайти себе, чи повністю змінити своє відношення до життя., чи позбутися поганих звичок і прийти до віри у Творця, і т. д.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Цей амбітний егоїст не вартує ваших сліз. Ви ж пробували піти на примирення, навіть переступивши через свою гордість... але з цього нічого не вийшло...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Людина, яку точить гординя, з роками витрачає почуття і емоції і перетворюється на бездушного "істукана"</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я знаю це все. Але він мій син і я люблю його і не можу зрозуміти, як могла я виховати таку черству безсердечну людину.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Не все залежить від Вас. Іноді Творець посилає нам тяжкі випробування, які ми повинні пройти з гідністю. Ми не знаємо - для чого ці муки і страждання, але кожна сутність має свій "хрест" і мусить пройти через пулапки і тенета тьми. Ви витримали це з гордо піднятою головою..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Ви просто уявляйте , що ваш син живе, там десь за океаном у своєму корумпованому матеріальними благами Світі і тішиться дурманом, славою, грішми і похотю і йому там добре. Це його Світ і для Вас там місця немає.. А Ви живете у Світі Любові, Поваги і Доброти і творите Добро...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я зрозуміла Вас. - перебила Мелінду вчителька. - Ви праві. я не маю права здаватися і "гробити" себе. Я потрібна людям.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я буду жити і боротися і добиватися того, що планує для мене Бог.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я буду в наповнювати серця людей зернятками Доброти, Поваги і Гідності і я впевнена що вони проростуть і повинні розквітнути.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Кожна людина на нашій планеті , яка керована Світлом, повинна зробити все. що ів її силах для перемоги над Тьмою</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда тихенько покинула сон вчительки.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Фея сиділа і проглядала життя Лідії Петрівни. Вона радісно посміхалася. Вчителька прожила довге щасливе життя. Побувала у всіх красивих місцях світу і багато зробила добра для людей. Але коли вона усміхалася, - гіркота болю завжди проявлялася в її очах.. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Згідно з заповітом, тіло піддали кремації і прах розвіяли над річкою у її рідному місті.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Вечорами можна було бачити, старшого чоловіка, який стояв коло річки і гірко плакав. Він просив прощення у своєї матері і сльози градом котилися з його очей ...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> А вона була далеко.. там звідки немає вороття...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Даруйте Любов своїм матерям коли вони ще живуть тут у Земному Світі і цінуйте їх труд і турботу.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мама - це сама близька і дорога людина, для кожної істоти на Землі. . </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> . .</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> -</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">.</span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span></div>
<div style="text-align: left;">
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-20092199407211169332018-05-16T03:14:00.000-07:002018-05-28T03:15:44.894-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія сьома: "Загублений в тенетах Недовіри"</span></h2>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Небеса перебували в стані спокою і рівноваги. Це такий період завжди наступає після великих Вселенських свят, коли все, якби завмерло в передчутті чогось незвіданого і не сподіваного.Навіть астероїди стишилися і перестали носитися по Вселенні а просто увійшли у невгомонний танок у невагомості.Сяйво зірочок і комет освітлювало Небеса і створювало незвичну романтичну картину.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда сиділа коло небесного комп'ютера і задумливо гортала долі жителів Голубої Планети. Працювати її не хотілося. Дивний спокій і блаженство охопив її повністю і вона почувала себе завислою між світами.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Стан міжгалактичної ефорії,- проговорив скрипучим голосом Небесний Цензор, -Пора виривати тебе з тенет "лінькування" і безтурботності і включати у роботу.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але як не хочеться, - промовила Мелінда. - Може мені взяти собі відгул і просто лежати на своєму м'якому дивані і милуватися зірочками. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - На жаль дорога Меліндо, - промовив Небесний Цензор, милим. лагідним голосом. - Це зараз не на часі. Зараз дуже важливий період боротьби Світла і Тьми. І твоя допомога у просвітленні жителів Голубої Планети- нам необхідна. Але я обіцяю, виконаєш це завдання і випрошу тобі відпустку. Полетиш відпочивати куди захочеш і на стільки захочеш.Ти мене знаєш, я слів на вітер не кидаю.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - От це вже зовсім інша справа,-</span><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> промовила Мелінда і бадьоро взялася до роботи</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> ЇЇ зацікавила доля молодого чоловіка, який працював у поліції потім воював в АТО,був поранений, а після повернення з госпіталю поринув у глибоку депресію. Микола, так звали чоловіка жив у одному провінційному містечку, оточеному красивими лісами. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда проглянула ще раз минуле і майбутнє чоловіка і поринула у його сон.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Микола сидів на кухні у його власній двокімнатній квартирі і курив сигарету за сигаретою. Вигляд у нього був похмурий. Здавалося він застиг у інертності і навіть у його красивих карих очах, було відображено пліснява байдужості і розчарування.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда присіла напроти на табуретку. Вони сиділи мовчки і просто дивилися один одному у очі.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Хто Ви така:?, - закричав раптом Микола. - Чого Вам від мене потрібно?</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Пояснювати - хто я така, - промовила фея, - в мене не має бажання Та й я не впевнена, що Ви зрозумієте.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> -Тут Ви мабуть праві. Я вже давно нічого не розумію, що твориться кругом мене. Колись здавалося все просто: робота- дім- сім'я. А зараз все настільки запуталося, що я вже нічого не знаю і нічого не розумію.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Мабутьзабагато всього паскудного сталося у Вашому житті.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Вже і сам себе я не можу зрозуміти. Робота мені моя подобалася. Я працював не гірше за інших, розслідував злочини, і в принципі робив, все - що на мене було покладено. Потім майдан.. війна... </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Я пішов добровольцем на фронт, бо любив і люблю свою Україну.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Тим було всяке... Але ми там всі знали - що ми відвойовуємо незалежність нашої неньки України і відстоюємо честь і гідність свого народу. І не важливо, на якій ми мові розмовляємо, чи якої ми національності чи віросповідання ...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Важливо те - що Україна наша ненька і ми її на поталу "оркам" не віддамо....</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Він довго розказував. згадував свої фронтові будні і напружені бої і все різне дивне і боляче і смішне...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Сльози самі котилися з його очей, коли Микола розповідав про смерть побратимів...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда слухала і не перебивала. Вона знала, як важливо для земної людини викинути з себе, що накіпіло, всі ті проблеми, які приносять стільки болю і страждань.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А що ж змінилося, як Ви повернулися,? - перебила нарешті, чоловіка фея. -Чому після такого емоційного піднесення, у вас наступив такий психологічний упадок.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви знаєте, що там на фронті ти себе відчуваєш потрібним... Після госпіталю, я не зміг повернулися на роботу. Спочатку відходив від хвороб. Потім розлучилися з дружиною.. Мама раптово померла, батька свого я і не знав. Сестра любить і допомагає мені. Але вона давно живе закордоном і в неї своя сім'я і свої проблеми...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Я не звинувачую дружину, вона просто закохалася в іншого... таке траплвється . От і залишився я сам на сам з своєю тугою.. Я повністю розчарувався в житті і вже не вірю ні у що - навіть у Бога, ні у Любов, ні у Справедливість...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Коли на тебе навалюється все і зразу, просто не хочеш більше жити на тому світі...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Микола замовк і закурив. Він сидів похмурий і задумливо дивився в очі Мелінді, ніби хотів щось почути від неї</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Фея сиділа мовчки і розгублено дивилася по сторонах. вона не знала, що сказати, чим підбадьорити чи розважити цього чоловіка.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я б хотіла отримати підказку з Небес, - попросила Мелінда.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я вірю, що ти зможеш сама, - пролунав голос Небесного Цензора.- Ти ж хочеш заслужити відпустку..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А можна мені закурити? - запитала несподівано для себе фея.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Будь ласка, - сказав Микола.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Він витягнув з пачки сигарету і прикурив її Мелінді. Вони сиділи і курили. Кімната наповнилися димом. Микола встав. підійшов до вікна і відкрив його. Весняний вітерець приніс приємну нічну прохолоду.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви ж не курите, -сказав усміхаючись Микола</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Взагалі то так, але ж кортить попробувати все. потрібно ж зрозуміти. що ж ви знаходите у цьому курінні. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А ми самі не знаємо. Просто вважаємо це - якоюсь розрадою., або просто втікаємо від надоїдливих думок, зануривсь у клубки диму.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Мда. А для мене - це просто легкий наркотик, який притупляє активізацію мозку і тормозить роботу свідомості. Але .відчуття незвичне...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - У вас там на Небесах., мабуть свої принади. Життя впорядковане і роз плановане і чітко кероване...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - По різному буває. Головне в житті не здаватися і чітко розуміти - що ти хочеш. Потрібно завжди відчувати - що ти є "Хтось" Доказувати самому собі, - </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> що я зможу і я досягну того - що я хочу.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Це гарні слова. -перебив Мелінду чоловік. - Але я вже змучився щось доказувати і чогось добиватися...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але, якщо вже так жити, в постійних розчаруваннях - то краще вже покинути цей земний світ...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Дивно. Я думав, що Ви врятувати мене хочете. Ви що ж вмовляєте мене на гріх... на самогубство...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Які Ви люди примітивні . Чому ж зразу - самогубство.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Я служу Світлу і в мене інші методи, ніж у Тьми.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Тут навіть все. простіше- ніж Ви думаєте. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Коли людина признає свою"капітуляцію" і чітко доводить це Творцю.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Признає що більше немає сили боротися і здається - її просто зупиняють серце і забирають з Вашого Світу..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але я не хочу ще здаватися. Я не хочу признати поразку. Я ще мабуть, не все зробив в тому житті, та й не хочу покидати цей Світ на такій сумній ноті...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Дивні Ви люди, - перебила Миколу фея. - В більшості випадків. самі не знаєте. що Ви хочете. І жити Вам тяжко і вмирати не хочете. Ну то вже визначіть нарешті..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я хочу жити,- перебив її Микола. - Але хочу залишити після себе щось хороше. щоб про мене згадували добрими словами...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Допоможіть мені вирватися з цієї бездни Недовіри сумніві...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Добре. Давайте спробуємо.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> У Вас є мрія? Чим би Ви хотіли б займатися?</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я з дитинства мріяв стати приватним детективом. Читав багато книжок і марив розслідувати спутані справи і викривати темничні злочини..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ну це вже щось.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">А що Вам заважає ним стати? Вищу юридичну освіту Ви маєте. Досвід роботи теж є.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я не знаю, з чого мені почати і чи в мене це вийде?</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - От це одна проблема більшості жителів Голубої планети - невіра в себе і нерішучість.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Знаєте у вас є така народна приказка : " під лежачий камінь - вода не тече2</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">І коли сидіти і чекати і нічого не робити - нічого мати не будеш</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Але ж Небеса повинні посилати допомогу людині, яка опинилася в критичній ситуації...</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А Ви думаєте, чому я тут сиджу з Вами.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Давайте попробуємо розкласти все " по поличкам":</span><br />
<br />
<ol style="text-align: left;">
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Чітко сформулюйте своє бажання і повірте у його здійснення</span></li>
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Кожен ранок щиро просіть Творця, про допомогу у реалізації Вашої мрії</span></li>
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Слухайте себе і тих підказок що йдуть від Ваших Ангелів</span></li>
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Вчіть любити життя. таким як воно є</span></li>
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Старайтеся відчувати гармонію з усім світом. навколо Вас</span></li>
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Усвідомлюйте істину своїх дій і помислів</span></li>
<li><span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Дійте. Поступово крок за кроком добивайтеся реалізації своїх бажань. </span></li>
</ol>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Гарні і правильні слова.- промовив Микола - Але можна мені дещо уточнити..</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Добре. Спробою, перебила його Мелінда давайте все по порядку.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Лаконічно висловлюйте своє прохання до Творця., щоб Він зрозумів,що Ви від нього хочете.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Коли просите - то говоріть у голос, чітко і виразно, вкладаючи всю свою віру у свої слова - тоді Вас почують.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Тільки від сили Віри і Любові Вашої залежить реалізація Вашої мрії.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Любити - це означає сприймати все. що не можливо змінити,таким як воно є , без нарікань і зневаги.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Відчувати Гармонію - це вміти подружитися з усім живим видимим і невидимим що є навколо Вас</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Пізнання Істини- це усвідомлення всього того, що створено Творцем.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Завжди потрібно мати в собі Іскру радості, яка поступово переростає у Насолоду життя.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Це так не просто буде, втілити це все у життя, - промовив Микола.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - А не має нічого простого. - відповіла фея. - Потрібно хотіти, вірити і діяти. Іти вперед, не лякаючись труднощів і невдач. Чітко знати, що хочемо і добиватися свого. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">У Вас на Землі багато зла. але є ще хороші люди по цілому світі, які підкажуть. навчать. направлять на правильний шлях і т.д.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Тільки потрібно не здаватися. боротися і добиватися свого.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я спробую. Я знаю, що це буде не легко. Ви праві, коли людина ставить перед собою чітку мету - вона зможе,як захоче її добитися. </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Я не хочу без толку прожити своє життя, не виконавши своєї місії і не пізнавши блаженства. Я все зроблю, щоб доказати самому собі - що я є "Хтось" і щось вартую.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Дякую Вам. Ви дали мені Іскру Віри, яка розпалила щось у мені і у мене виникло нестерпне бажання боротися і добиватися того. що мені планує Творець.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Бажаю Вам успіху,- промовила Мелінда і покинула сон чоловіка.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Микола прокинувся усміхненим. Він чітко усвідомлював - що хоче від свого життя</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда сиділа на своєму улюбленому кріслі і переглядала нове майбутнє Миколи.Вона задоволено усміхалася.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Чоловік прорветься через всі "полапки" і відкриє своє власне детективне агентство. Багато добра зробить для людей. Творець пошле йому половинку. Вони зустрінуться випадково, але відразу ж зрозуміють. що створені один для одного. Одружаться. і в них народяться близнята.Ці двоє цікавих розумненьких хлопчиків - ніколи не дозволять батькам впасти у тенета недовіри.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Небеса дарують нам життя. для того щоб ми знайшли своє призначення і народили гідне потомство яке буде продовжувати наші справи, боротися за справедливість і насти палаючий факел Віри.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - .</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> </span></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-15007676995515796632018-04-02T05:26:00.003-07:002018-04-02T05:26:51.929-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія шоста: "Круг Самоти"</span></h2>
<div>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Вселенна готувалася до Параду Сузірь. Небеса палахкотіли і бурлили. Різноманітні вибухи і феєрверки, здавалося розколювали Небеса на багато дрібних частинок. це був час прийняття серйозних рішень Творцем. про долю світил. планет, комет, астероїдів і т. д. </span></div>
<div>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Все має свій початок і все має свій кінець - був девіз цього великого Вселенського свята.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">Згідно з рішень Небесного Парламенту і Творця - одні небесні тіла знищувалися а на їх місця створювалися інші.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Це був час спорів і полемік. В стінах Небесного Парламенту і по всьому зоряному просторі вселеної йшли серйозні обговорення дебати..Гул, тряскіт і розкати різнобарвних і різних по величині і об'єму вогнів заполонили Небеса.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Мелінда сиділа за Небесним Комп'ютером і переглядала долі мешканців Голубої планети. Незважаючи на наміри багатьох членів Небесного Парламенту, знищення Землі, як розсадника Ментального Негативу, дякуючи Волі Творця, знову було відхилено. Земляни могли спокійно спати - ще декілька земних років життя їм гарантовано.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Фея задумалася :" - Які дивні створіння ці люди. Творець створив їх по своєму образу і подобою, а вони постійно всім не задоволені.. Погрузли в матерії і абсолютно не відчувають трепет Душі і велич Духа і навіть не чують мелодію Блаженства, яка лунає по цілій Вселенні. Невже багатство і слава, дурман і похоті - можуть їм замінити гармонійне сяйво Вселенської Любові. Іскорки радості - якщо їх не має в очах людини, то вона живе без толку і сама не отримує насолоди і ще перешкоджає жити іншим.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> "Може час приступити до роботи. - прозвучав. як завжди, несподівано голос Небесного Цензора.. - Філософія земного життя - це ціла наука, а час невпинно біжить."</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Мелінда ковтнула глоток води. привезеної з туманності Андромеда в і почала проглядати долі людей. фея мала бажання допомогти комусь зрозуміти і реалізувати себе, але не знаходила відповідного кандидата.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Раптом , погляд з її зупинився на долі самотньої ділової. тридцяти - семирічної жінки. Оксана Романівна, так її звали. була успішним керуючим відділу маркетингу, великої будівельної корпорації. Мелінда ще раз уважно проглянула майбутнє і минуле Оксани і вже за мить була у її сні.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Оксана сиділа за столом і переглядала на комп'ютері фотографії з весільної подорожі своєї подруги Люсі. щасливі усміхнені обличчя на фоні морських пейзажів викликали у Оксани радість. Але на серці було сумно. Ні вона не заздрить Людмилі. Оксана була рада. що подруга нарешті знайшла своє щастя</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> "Але... Чому не я ?" - глодало десь там далеко і приносило біль і розчарування</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Мелінда присіла на диван. який стояв рядом з комп'ютерним столом і ніжно торкнулася плеча Оксани.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Не потрібно себе так мучити, - промовила фея дивлячись в очі дівчини. - Все приходить тоді - коли людина готова це сприйняти. Коли ми починаємо без толку картати себе і накручувати Злобу і Недовіру - це приводить ще до більшого зациклення і веде в бездну самоти.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Хто Ви така, що маєте право читати мені моралі, - закричала несподівано дівчина</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">. - Забирайтеся з моєї квартири і не смійте більше повчати мене своїми філософськими небилицями.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - На жаль це неможливо зробити, - відповіла Мелінда спокійним металічним голосом.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Бо це не реальність - а сон. І я мабуть маю тут більше повноважень - ніж Ви. Вам не личить бути такою грубіянкою. це зовсім не підходить до вашого іміджу - стриманої. врівноваженої. творчої. цілеспрямованої жінки...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Вибачте! - перебила фею Оксана. - Я сама не знаю, що зі мною діється останнім часом. Я не можу дати раду своїм емоціям. Агресія перемішана із злобою і недовірою до всього світу - виривається періодично з мого єства і я не можу себе стримати і " ричу" на всіх. А потім мені стає стидно за себе і я плачу і каюся і прошу вибачення. Я вже розумію і знаю - що кожна людина має долю даровану Богом. А мені Небеса послали ношу, яку я маю нести сама до кінця свого життя і тішитися щастям інших...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - А з чого Ви таке собі взяли в голову - що Ви маєте прожити своє життя одинокою, - перебила дівчину Мелінда. Ви глибоко помиляєтеся. в тому...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Ні в чому я не помиляюся. Я не красива. товста ... і нікому я не потрібна. Мені 37 років, а я не відчувала ні разу жаги пристрасті. жару поцілунків і обіймів....</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Мене сприймають - як веселу компанійську жінку, яка вміє організувати веселу "забаву", вміє вислухати і заспокоїти і розважити. Подружка, ділова партнерка, колега по роботі - але не Кохана. Навіть ті люди, які я вважала своїми друзями - стараються тільки використовувати мене або маніполювати мною...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Деколи я собі нагадую робота... все по стандарту. все по правилах ... і так проходить життя. Єдина насолода - їсти смаколики, дивитися детективи і слухати класичну музику...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Ще коли Люся була не одружена - ми суботні вечори проводили разом. Ходили на різноманітні вистави, концерти, в кіно - на нові фільми, чи на прем'єру вистави в театр.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">Деколи "зависали" в нічних клубах - щоб відвести душу і "вигуляти нові шмотки"</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> А були такі ночі, що ми сиділи на сайтах знайомств чи базікали по вайберу з кандидатами у наречені...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Це в основному були "залицальники" Люсі. Мені не везло познайомитися з кимсь порядним... В основному попадалися якісь диваки чи" сексуально стурбовані", чи такі - які при першій зустрічі ставали мені не цікаві..</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Хіба хтось може покохати... таку як я ...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Оксана заплакала. Сльози градом котилися по її щічках і вона тихенько схлипувала...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Я не розумію Вас, - сказала фея.. - Чому Ви себе так не любите? Постійно бачите в собі якусь "уродіну"</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Ви красива жінка. У Вас виразні сіро-сині очі, які нагадують лісові озерця, покриті туманом, густе хвилясте чорне волосся, що виблискує на сонці і вабить своєю непокорою, рум'яні щічки. і ямочки, які появляються, коли Ви усміхаєтеся і несуть сяйво радості. </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Повнота не "уродує" Вас, а робить навпаки - милою і привабливою. Тільки Вам потрібно навчитися цінити і любити себе.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Думаєте - це так просто. я ходила на різноманітні психологічні тренінги і на консультації до психолога. Вивчала багато методик, які знаходила в інтернеті. Але в мене нічого не виходить.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Я дивлюся у дзеркало і бачу товсту. не задоволену собою бабу, яка нікому не потрібна, навіть для сексу, не то що для якихись серйозних відносин...</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Та перестаньте ж Ви на себе так наговорювати. Я ніяк не можу зрозуміти людей. Чому Ви весь час накручуєте в собі негатив і вмієте "споганити" навіть, творіння Небес.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Красота проявляється в іскорці світла, яку випромінюють істоти, а не в "ідеальному" зовнішньому вигляді. І чому у Вас на Землі -" довговязі ляльки Барбі" - вважають ідеалами краси. Невже Ваші мущини втратили інстинкт і не відчувають справжню привабливість і чарівність, а "западають" на тупих. худих, розмальованих двоногих "швабр"</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Ви дуже красива дівчина. Втлумачте це собі у Вашу голову.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - А це хіба реально?</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Реально, не реально. Яке це має значення.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Ранком, коли розчісуєте своє шикарне волосся перед дзеркалом, говоріть сама до </span>себе:<br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> "<b>Я красива, сильна. розумна, приваблива ділова жінка.</b></span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><b> Я люблю і ціную себе і повністю покладаюся на волю Творця.</b></span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><b> Я вірю. що Небеса пошлють мені нареченого. </b></span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><b> Я впевнена, що наше кохання буде палати вічним вогнем</b></span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><b> І його плоди, наші діти. будуть тішити нас і ми будемо гордитися ними</b></span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><b> Я вірю що буде так - як я прошу і щиро дякую за все."</b></span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><b style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> </b><span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;">От так і говорите щиро, кожен день з вірою в серці.</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> - Ви думаєте - що це допоможе?</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> - Я не думаю - я знаю. Щоб щось мати - треба щось робити.</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> - Спочатку потрібно стати справжньою жінкою. навчитися цінувати і любити себе. Увійти у гармонію з собою. Усвідомлювати всі свої плюси і недоліки.</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> Тобто - розуміти, що ти вартуєш. А тоді Небеса пошлють гідну пару. Не потрібно чекати, коли "він" появиться. Треба просто жити і вміти тішитися тим - що маєш і покладатися на волю Творця.</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> - В мене завтра корпоратив. Як ви думаєте, мені варто іти туди?</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> Я завжди ходила на такі міроприємства, з надією знайти собі нареченого. Але. так нічого і не виходило...</span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> - Ти іди і просто будь собою. Не думай про оточуючих тебе мущин. Просто отримуй насолоду. від хорошої випивки і смаколиків і "світських" бесід.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">А тим буде так - як і має бути, - сказала Мелінда і покинула сон Оксани.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Дівчина проснулася в хорошому настрої. Вона знала, що не буде особливо готуватися до корпоративу. одягне своє улюблене плаття і просто розчеше свіжо- вимите волосся і зробить легкий макіяж.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Так і сталося. Оксана подивилася на себе в дзеркало і проговорила слова сказані феєю. Дівчина раптом зрозуміла, що в перший раз за своє життя - вона сподобалася самій собі.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Корпоратив проходив, так само нудно. як і всі попередні міроприємства.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Оксана випила келих шампанського, скуштувала смаколиків, переговорила з декількома потрібними по роботі людьми і вже збиралася іти до дому..</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Раптом, вона відчула на собі зацікавлений погляд одного молодого бізнесмена. Оксана знала Олега, так його звали, по роботі і пам'ятала всі "плітки", які ходили про нього.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">"</span><span style="font-family: Georgia, Times New Roman, serif;">Молодий, успішний, розведений. В свої 42 - добився досить багато. Має успішну мережу магазинів готового одягу. Полюбляє короткочасні "інтрижки! з " ляльками Барбі" "</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> - Абсолютно не мій типаж, - подумала Оксана і направилася до виходу.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Але раптом Олег підійшов до неї і несподівано запитав:</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> " Я бачу. пані Оксана, що Вам так само нудно тут, як і мені. Вибачте. за мою нескромність. Не хотіли б Ви прогулятися зі мною по вечірньому Львові?</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Обіцяю буду вести себе, як порядний джентльмен."</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Оксана заніміла від подиву, але сама не розуміючи чому, відповіла:</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> "А чому б і ні. Ходімо."</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">Вони бродили цілий вечір по вузьким, старовинним вуличках Львова. Говорили про всяку всячину. Розповідали про своє життя, ділилися враженнями від різноманітних подій..</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Здавалося - що вони знають один одного цілу вічність.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">Вони зайшли погрітися. в одне затишне кафе. яке виявилося улюбленим у них обох. Їли гарячий шоколад і насолоджувалися його ароматом. Смакували фірмові бісквіти і запивали зеленим чаєм з жасмином.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Дивно. Але такі різні, на перший погляд люди - мали одинакові смаки і стільки багато спільного, що навіть і не вірилося... </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Провівши Оксану до порогу її квартири, Олег галантно поцілував її руку і тихим голосом промовив:</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> " Я не хочу Вас втрачати Оксана. </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Дайте мені шанс, доказати Вам - що я вартую Вас"</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Він пішов. Оксана зайшла у квартиру і просто не роздягаючись сіла у вітальні на диван.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> " Невже це все відбувається зі мною, - проговорила дівчина.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Мелінда сиділа за своїм небесним комп'ютером і переглядала майбутнє Оксани. Вона була задоволена і усміхалася. Оксана вийде заміж за Олега. в них народиться дочка, яку в честь феї, назвуть Меліндою. Хоча татко, ціле своє життя називатиме донечку:"Моє небесне чудо".</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> Вони проживуть довге життя повне труднощів і боротьби. але ніколи і ні що не не зламає їх, тому що їх кохання. завжди буде горіти вічним полум'ям і оберігатиме їх. Вони обоє багато чого досягнуть в житті і залишать після себе доброту і повагу і будуть гордитися своєю дочкою.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> "Це головне для людей - вміти поєднати професійне життя з особистим - подумала Мелінда і поринула у нове завдання.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">Мрії і реальність - вони завжди рядом. Потрібно тільки вірити у всемогутність Творця. </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">Мати гідність і повагу. Жити в гармонії з собою і оточуючим світом </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;">І саме головне - діяти. тому що під лежачий камінь - вода не тече.</span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Trebuchet MS, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"> - </span><br />
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: "Trebuchet MS", sans-serif;"><br /></span>
<h3 style="text-align: left;">
</h3>
<br />
<br /></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-43939658160296730922018-03-06T11:35:00.000-08:002018-04-02T02:36:42.051-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія п'ята : " Втрачена дружба"</span></h2>
<div>
На небосхилі мерехтіли зірочки і гасали комети залишаючи після себе вогняні різнокольорові шлейфи. Галактики вистроїлися в один ряд. як на параді і ніби чекали наказу почати своє якесь неповторне дійство.<br />
Мелінда сиділа за своїм небесним комп'ютером і наспівувала мелодію. яка цілий час крутилася у її думках. Раптом на мить вона завмерла. Тяжке почуття самоти охопило все її нутро. Мелінда здивовано озирнулася і побачила заплаканого Амура. який стояв в кутку, коло дверей.<br />
- Все, пере працювалася,- подумала Мелінда.- Треба просити в керівництва відпустку і полетіти розважитися на планету Натхнення в галактиці Стрільця .<br />
- Ага, вже захотіла, - пролунав як завжди. несподівано, голос Небесного Цензора. Ну і чого тут було лякатися. Ну. Амур - Дух Закоханості. Так, як він з когорти Земних Духів, то емоційний викид у нього можливий, у вигляді сліз. Це їм притаманно..<br />
Тим більше, що він помилився адресом і прийшов взагалі то, не до тебе, а до феї. яка відповідає за Незвідане, і мешкає поряд з тобою<br />
Мелінда заспокоїлася і взяла себе в руки і почала працювати далі.<br />
Амур зник, так само раптово. як і появився.<br />
- Мда. Екстравагантних ефектів цим Земним Духам не бракує. - подумала фея - Щось мені зовсім не хочеться працювати, але мабуть - повинна.<br />
Вона почала проглядати долі жителів Землі. Після зустрічі з Амуром, любовні історії перестали її цікавити.<br />
- Щось ти там довго розслабляєшся і явно не спішиш на завдання. - прогримів невдоволений голос Небесного Цензора. Про відпустку зараз, і не мрій. Сама знаєш, який в нас "аврал"у Вселенні. Тьма розгулялася по всіх галактиках і системах. Потрібно направляти живих істот, які керовані Світлом. на Праведний Шлях. Тим більше ти маєш зараз дозвіл від Творця на переміну Долі.<br />
- Добре,добре, -перебила його Мелінда. -все приступаю до роботи. Дякую за нагадування і огляд останніх новин.<br />
- Завжди готовий допомогти і направити, - відповів Небесний цензор і виключився.<br />
Мелінда нарешті знайшла. те що хотіла. Її зацікавила доля одного бізнесмена, Назара Івановича, власника затишного кафе, в передмісті Львова. Фея декілька раз переглянула минуле і майбутнє, тяжко зітхнула і проговорила сама до себе:<br />
" - Ну що ж попробую допомогти цій людині змінити свою долю"<br />
Через мить, Мелінда вже була в сні підприємця.<br />
Назар Іванович сидів в дерев'яній альтанці і бавився яскравим, рожевим, круглим гудзиком, який випадково попав йому в руки.<br />
Мелінда тихенько підійшла і сіла напроти підприємця.. Він виглядав замореним.<br />
І давалося, що сум заполонив все його єство. Щось нестерпно мучило цю людину настільки - що він періодично закусував губи, щоб ридання не вирвалися з серця назовні<br />
- Що ж визвало у Вас такий біль, запитала фея,дивлячись прямо в очі бізнесмену<br />
- Та, довго розказувати. - промовив Назар Іванович сумним тихим голосом, - та і мабуть воно Вам і не потрібно. .Я і сам не знаю. чому так тяжко на душі мені і хочеться постійно плакати.прямо як малій дитині.<br />
- А Ви поділіться своїм горем і стане краще, - сказала Мелінда. - Але дивно, що Ви не питали. хто я і що роблю на вашій територіях<br />
- Я думаю, що ви мені снитеся, тому що. якби то було наяву, то Бім, наш собака, не дав би Вам спокійно зайти в альтанку. Від його гавкання. пробудилася б напевно вся вулиця і моя дружина вже була б тут.<br />
- А Ви розумна людина, з високим інтелектом і розвинутим логічним мисленням, - проговорила фея, - Переважно мене зустрічають з насторогою чи жахаються, кричать, лаються<br />
- В нашій країні, щоб вижити серед жорстоких акул бізнесу, потрібно бути кмітливим і хитрим, щоб втриматися на плаву і видерти собі. "шматок підприємницького пирога". А тих хто розслабляється чи розгублюється - зразу "поїдають" і розоряють. Закони в нас, поки що, працюють на тих, хто за них великі " бабки"і платить.<br />
- Я вже наслухалася про корупцію у вашій країні і про дивну боротьбу, яку ведуть з нею ваші мужновладці.<br />
- В принципі. основна проблема. - не в корупції. В нас в Україні. не має висококваліфікованих кадрів. Вища освіта в більшості регіонів, погрузли в делітанстві і хабарництві. Студенти не ходять на пари, не вчаться , а просто купують заліки і екзамени. Викладачі, в більшості, не є компетентними в предметах, що викладають і не стараються донести знання до студентів, а просто відпрацьовують години і беруть " взятки" за хороші оцінки. Висококваліфіковані кадри покидають Україну і шукають гідного примінення своїх талантів закордоном. А в нас залишаються тупі неосвічені спеціалісти з вищою освітою. Лікарі - що не знають навіть анатомії людини, вчителі - що не мають поняття в основних принципах свого предмета і т.д.<br />
І основна маса людей живуть в сірості і тупості, Взагалі не знають - для чого вини живуть і що хочуть від життя. Так існують... їдять, п'ють, сплять працюють і плодять собі подібних., збільшуючи кількість сірою маси, якою так класно можна управляти.<br />
Він довго говорив про наболілі речі, які хвилюють кожного свідомого українця.<br />
Мелінда слухала і не перебивала. Вона знала, що основне для більшості людей - мати змогу комусь виговоритися. Знайти хорошу людину. яка вміє просто вислухати на Землі дуже тяжко. Не всі навіть професійні психологи можуть з цим справитися, тому що кожна людина - індивідуум.Її не можна вивчити через різноманітні тести і т.д.. її потрібно усвідомлено вислухати і зрозуміти причину її проблем і негараздів.<br />
Але раптом Назар Іванович зупинився і подивився на Мелінду очима наповненими глибоким смутком.<br />
- Ще болить, - запитала фея тихим лагідним голосом. - Може варто Вам простити цю людину, яка завдала вам стільки страждань. і відпустити в океан Менталу Вселеної.<br />
- Ви знаєте - це дуже важко. Я ніколи не міг подумати, що Олег, з яким я дружив з дитинства, може бути настільки підлим і підступним. Я не можу усвідомити - що я стільки років довіряв йому. як самому собі і не бачив його справжнього обличчя і так давав себе використовувати.<br />
- Більшість людей на Землі є дволикі і не завжди можна визначити справжню сутність. Крім того багато людей носять маску, за якою скривається їх справжнє "Я"<br />
- Ви звичайно, праві. Але я ніколи не міг подумати, що мій вірний справжній товариш, для якого я ніколи нічого не шкодував, з яким приводив свій вільний час... рибалка.. охота... футбольні мачти... пікніки на природі і просто вечірні "посиденьки" і т.д. - просто так підло відплатить мені за мою доброту і довіру..<br />
Я завжди знаходив час. щоб його вислухати і підтримати... позичав гроші.. допомагав налагодити його бізнес і т.д...<br />
Але у всьому є міра. Він має свою справу, заробляє не малі гроші. має дружину і дочку і живе, як хоче, ні в чому собі не відказує..<br />
Підприємець перервав розповідь і заплакав. Сльози рікою лилися з його очей і він тихенько схлипував.<br />
Мелінда мовчала і чекала, поки він сам заспокоїться. Вона знала, що він мусить викинути з себе цей розпач і біль, що гризуть його серце.<br />
Через декілька хвилин бізнесмен заспокоївся і закурив.<br />
- Ми з дружиною живемо в шлюбі вже пятнадцять років, - продовжував Назар Іванович свою розповідь. - На жаль діточок нам Бог. так і не дав, може не заслужили. Взагалі то ми стараємося ніколи не піднімати цю болючу для нас тему. Ми намагаємося постійно перераховувати . деякі суми грошей на рахунок місцевого дитячого будинку.Хочемо, бодай чимось покращити життя цим обездоленим діткам, яким бракує батьківської любові і опіки.<br />
Скандал, між мною і Олегом, тепер мабуть колишнім товаришом, розгорівся якраз на цій темі. Я попросив його повернути мені борг, бо розраховував на цю суму закупити комп'ютери для дитячого будинку. Але він взагалі цього не зрозумів, чи не захотів зрозуміти і впав в лють. Олег мені наговорив таких слів, що я ще досі від них у шоці.<br />
Я не можу забути цю фразу. - "Що ж своїх дітей не можеш зробити - то на чужих"непотрібів " викидаєш без толку гроші"<br />
Як так можна було "плюнути" мені в душу. І ще на другий день приніс мені гроші, які він позичав в мене і прямо з нецензурними словами кинув мені їх на столик в цій альтанці.. Він.. знаєте ... от так одним "махом"перекреслив всі роки нашої дружби...<br />
Чому? Невже так можна...така відповідь за мою доброту і повагу...<br />
Назар Іванович почав знову плакати. Гірка образа здавили йому груди і він ковтав слова разом з розпачем і пронизливим, палаючим болем.<br />
Мелінда завмерла на якусь мить і навіть не знала - що сказати і чим розрадити чоловіка.<br />
"Шкода, що я не можу плакати, - подумала фея.- Деколи такий механізм вираження емоцій- допомагає розблоковувати роботу свідомості. Але маємо - те. що маємо"<br />
- Я не знаходжу слів - щоб Вас розрадити, - промовила Мелінда. - Тільки час заліковує такі глибокі болючі рани. Але я можу просто Вас потішити..Ви заслужили в Небес - Благословення і Творець погодився змінити Вашу Долю<br />
- А в чому це полягає, якщо не секрет?- запитав Назар Іванович, ковтаючи сльози.<br />
- Скоро у Вас появиться справжній товариш і це буде вже, на ціле земне життя,- відповіла Мелінда. - Він стане для Вас найдорощою людиною у світі..<br />
- Я не вірю , що зможу, ще раз комусь довіритися., - перебив фею підприємець,<br />
.з гіркотою у словах. Я покладаюся зараз, тільки на Бога, на себе і на свою дружину..<br />
А ще через декілька років, зможете покладатися на свого сина, - , перебила Назара Івановича Мелінда. - Він стане Вам потіхою і розрадою і буде сином і найкращим товаришом на все життя.<br />
- Невже Творець змилосердився над нами з дружиною і "сотворить" таке чудо для нас <br />
, - проговорив Назар Іванович, усміхаючись і плачучи одночасно<br />
- Для Творця, - немає нічого неможливого, бо Він Той - Хто чуда "вчиняє" - відповіла фея дзвінким торжествуючим голосом. - Час скоро летить. Ваша дружина завагітніє і народить сина, який докорінно змінить Ваш стиль життя і навчить радіти кожній хвилині земного життя.<br />
- Я вірю Вам і знаю - що так і буде. Я такий радий... я такий щасливий.. в такий тяжкий для мене час... і така несподівана і одночасно радісна новина...<br />
Скажіть мені будь- ласка,... Як я маю віддячити Творцю, за такий Дар?<br />
- Просто щиро любіть Його і вірте у Його Всемогутність і покладайтеся на Його Волю.<br />
Це для Нього - головне. І більше Йому нічого не потрібно...<br />
. Творець - наш Батько. Він все бачить і все чує і все знає і без Його відома не впаде навіть волосина з голови...<br />
Ви просто любіть Його і Йому цього вистачає...<br />
- Я б хотів ... вибачте, не знаю, як Вас величати, - пробурмотів тихенько підприємець<br />
- Я, Мелінда - нічна фея, - відповіла гостя з Небес.<br />
- Я прошу Вас шановна Мелінда! Прилітайте в мої сни. Навчіть мене бути хорошим батьком для мого майбутнього сина. Я Вас дуже прошу...не залишайте нас х дружиною без підтримки і порад...<br />
- Добре, - відповіла Мелінда. - Я буду старатися відвідувати Вас, з дозволу Небесної Канцелярії. Я думаю, що я зможу переконати Їх і періодично буду прилітати у Ваші сни у вільний від роботи час.<br />
- Отже. до зустрічі, - радісно промовив Назар Іванович<br />
- Так, до наступної зустрічі. Барежіть себе і дружину і ніколи більше не впадайте у такий відчай. Життя - це постійне навчання, і розчарування і досягнення і поразки і перемоги.<br />
Але з кожної ситуації є вихід. і не єдиний. Пам'ятаймо про Це, - сказала фея і покинула сон підприємця.<br />
Назар Іванович прокинувся бадьорим і веселим. Він зробив зарядку і прийняв контрасний душ і зайшов на кухню і поцілував у щічку дружину, яка готувала для нього сніданок.\<br />
- Тебе вже відпустила та біль, - запитала здивовано дружина.<br />
- Я думаю, що не варто взагалі згадувати про ту людину, - відповів впевнено Назар Іванович. - В нас скоро появиться багато приємних клопотів, які будуть потребувати нашого вирішення.<br />
Мелінда сиділа за своїм небесним комп'ютером і переглядала майбутнє підприємця.<br />
Доля , яку змінив Творець, давала йому хороший шанс змінити докорінно своє життя і стати хорошим батьком для свого сина і добитися того, що йому планують Небеса.<br />
Мелінда була задоволена собою і своєю роботою і чарівна посмішка сіяла на її обличчі.<br />
"Як це прекрасно творити добрі справи, - подумала фея і поринула у свої буденні справи.<br />
<br />
Люди повинні усвідомити, що магічні моменти є завжди кругом нас. Тільки ми повинні зробити паузу в нашому з заповненому роботою і клопотами житті і побачити їх.<br />
Довіряйте Мріям, тому що у них скриті ворота у Вічність. Небеса дають кожній людині шанс просвітлення і усвідомлення Істини. Потрібно лише вміти ним скористатися і знайти свій Праведний Шлях. Жити, боротися і відчувати насолоду від кожної маленької перемоги<br />
<br />
<br />
<br />
-<br />
<br />
<br />
<br />
<br /></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-11199953103316397542018-02-19T05:21:00.000-08:002018-05-25T05:35:16.609-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія четверта: " Нікому не потрібна"</span></h2>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Небо сіяло яскравими <span style="background-color: #f3f3f3;">зірочками. Все кругом було наповнено спокоєм і благодаттю. Вселенна дивувала своїми різнобарвними мелодіями, які звучали з її різних кінців і змінювали свій тембр і ритм. Здавалося, що все кругом тішиться життям. </span></span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда сиділа коло небесного комп'ютера і переглядала . як завжди долі жителів Землі.Сьогодні її зацікавила одна дівчинка, підліток, якій не сповнилося і шістнадцять.Фея міркувала,чи варто її відвідувати сон Даринки, так звали дівчину.</span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Якщо не спробуєш, то і не дізнаєшся - чи можна її ще допомогти, пролунав, як завжди невчасно голос Небесного Цензора. - Тобі звичайно вирішувати, але ситуація не така безнадійна, як здається з першого погляду.</span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - От не люблю я так,- подумала Мелінда, - коли так безпардонно вриваються у мої власні роздуми..</span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Вибачайте, - прогримів зверху голос Небесного Цензора, - але така вже в нас робота.</span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - \Ладно. - проговорила сама до себе фея. - Спробувати завжди варто. А там " пан - або пропав"</span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Через мить вона вже була у сні Даринки</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Дівчина сиділа на підлозі на м'якому потертому килимі і переглядала фотографії у соц. мережі. Вона періодично заходила на сторінки своїх однокласників і знайомих і просто машинально листала їх. Ніякого інтересу чи захоплення не було в очах Даринки. Вона видавалася інертною, байдужою до всього</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда присіла коло дівчинки і несподівано для себе самої запитала: - А можна мені подивитися ці фотографії.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А чому ж ні, - відповіла дівчина, таким меланхолійним тихим голосом. - Беріть дивіться, якщо хочете. Але так і так нічого не має цікавого . Всі вони стараються "повипендрюватися" один перед одним і роблять ті селфі в різних позах і крутих "лахах"</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Один із способів само визначення, - промовила Мелінда. - досить незвичний, але чомусь молодь на нього "запала"</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Хочуть показати - що вони самі -самі красиві, чи може комусь чи навіть собі щось доказати. Тяжко сказати, - проговорила Фея мелодійним голосом. - Я взагалі, це не можу зрозуміти у вашому земному житті.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А в нас тут взагалі "бардак"- всюди і у всьому, - промовила дівчина, зітхнувши. </span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ти перша людина, яка так спокійно сприйняла мою появу, - сказала фея здивовано,</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - В основному всі лякаються і кричать...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А мені все " пофік", промовила Дарина, - Мене не цікавить - хто Ви і що тут робите. Мене взагалі ніщо і ніхто не цікавить.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Дивно це чути від дівчини, яка стоїть на порозі дорослого життя. В тебе ще все попереду: горе і радість, кохання і розлука , і багато хорошого і поганого, святкового і буденного. В тебе ще буде...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - В мене нічого не буде. - перебила Мелінду Даринка. - Я взагалі планую найблищим часом піти з життя. от тільки знайду самий безболісний спосіб самогубства і все...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але чому? Ти така гарна і розумна дівчина. в тебе ще стільки невикористаних можливостей і нездійснених мрій... Чому?</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А для чого жити - коли ти - нікому не потрібна. Так "волочити" через роки своє злиденне, сіре. нудне існування. Чи може, ще наплодити таких - собі подібних і щоб вони теж мучилися на цьому світі.. </span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Такий песимізм, зовсім не характерний для твого віку. Діти завжди життєрадісні і веселі у у вас тут на Землі. Творять неймовірні дивні вчинки, не задумуючись про їх наслідки, захоплюються , страждають від нерозділеної любові, вчаться, хочуть показати себе розумними і освіченими...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ви мабуть не з нашої планети, коли говорите такі речі, - перебила дівчинка фею. Такими бувають одиниці. Це ті кого люблять, про кого турбуються, кого стараються зрозуміти і підтримати. Але таких щасливих дітей дуже мало. В основному любов купують..красивими речами, гаджетами. дорогими комфортабельними умовами життя... а багато людей мають десь далеко проблеми своїх дітей, та і їх самих теж, головне щоб вони не заважали жити їм самим...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але так не можна, - промовила Мелінда ніжним лагідним голосом. - Не можна так просто здаватися, потрібно боротися до кінця...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А для чого?, - перебила її дівчина. - Я Вам серйозно говорю - я нікому не потрібна. Мама тільки втішиться коли мене не стане. Я не буду заважати її черговий раз влаштовувати своє сімейне життя. Добре, хоч більше не може мати дітей, а то б ще наплодила злидарів і ідіотів. </span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ти не маєш права так говорити про маму. Вона народила тебе, годує. одягає. турбується...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> От тільки не потрібно мені тут лекції читати про мої права і обов'язки,- перебила Даринка фею.-Доброчиність своєї мами є відчуваю на собі. Турбується вона... живу я в бабуся від того самого часу, коли моя мамуся перший раз вийшла заміж... Так як я дитина "нагуляна" то я і не входила в її плани і тим більше плани того п'яного ідіота, з яким вона зійшлася, коли мені було три роки. Годують мене звісно, ще з голоду не померла . та й гола не ходжу... добре що є ще "секондхенд"</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вона говорила і говорила. Розказувала про своє дитинство, без батьківської і материнської любові. описувала своє життя з бабусею, яка була вічно всім не задоволена і злилася і кричала з поводом і без.Про свою заздрість до дітей, яких батьки оточували любов'ю чи відкупилися від них дорогими подарунками.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Садочок, школа, училище... Це все пройшло, як в нудному, мильному серіалі...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда слухала і не знала навіть, чим вона може втішити чи підбадьорити дівчинку.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Мда. Я і сама не бачу виходу з ситуації, що склалася,- подумала фея. - В майбутньому її теж не світить нічого хорошого. Просте, тяжке, сіре, нудне життя пересічної малозабезпеченої людини.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Але мусило бути щось в тебе в житті хороше, -промовила Мелінда. - Ну так ж не буває. Перша закоханість, щира дружба, радість від подарунків...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Подарунки, - задумливо проговорила скрипучим голосом Даринка . - Коли тобі їх дають без любові - вони нічого не вартують. Свята.. бабуся завжди злилася, коли вони наближалися, бо це були великі витрати і постійні п'янки і гульки. Матуся приперлася з своїм "хахарьом!"і приводили із собою кучу знайомих і родичів - любителів напитися і наїстися на "халяву". от і сиділи і обговорювали всіх і вся, жалілися на життя і критикували владу і т.д....</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А хлопець в тебе, то був,- перебила дівчину фея. я не думаю що в до своїх шістнадцяти , ти ні в кого не закохувалася...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Чому ж була історія кохання. Рік тому, в свої 15, я закохалася в одного хлопця. Йому було вже 23, він працював на шахті і навіть мав свою власну однокімнатну квартиру, яка дісталася йому від дідуся. тоді мені здавалося, що доля нарешті усміхнулася мені. Я "літала\" Для мене крім нього нічого не існувало. Я думала все - це мій єдиний. Я переїхала жити до нього. закинула навчання Він говорив, що професія перукаря. не для мене. А тоді його слова були для мене законом.Добре, що спрацював здоровий глузд і не кинула училища і не "залетіла". А то б було ще гірше.. </span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Я старалася. знайшла прибирання в багатеньких родинах і ще підробляла в продуктовому кіоску. Одним словом, робила все - щоб йому догодити. Варила, пекла, прибирала і т.д. Хотіла бути для нього хорошою господинею і чарівною коханкою в ліжку. Хотіла - щоб він мене цінив, кохав і поважав і разом ми будували наше сімейне гніздечко, в мирі. злагоді. достатку і любові. Але казка тривала чотири місяці</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> .Потім... стало, як у всіх.. Він приходив з роботи, їв і йшов спілкуватися з своїми друзями в бар чи клуб. А я залишалася одна... Навіть коли він був вдома. то не відривався від свого комп'ютера.. А коли я намагалася привернути до себе увагу, чи просила десь піти зі мною погуляти - злився, кричав і т.д. Одного разу він мене вдарив... </span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Ну це вже було занадто... І я пішла жити назад до бабусі .От така історія...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда мовчала і дивилася уважно на Даринку. Дівчина була спокійна і навіть не плакала. Вона розказувала так. ніби це все було не про неї.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Раптом в руках феї з'явився маленький горщик з кактусом. </span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Знаєш, а давай я тобі подарую цю невибагливу рослинку. Вона не займає багато місця. Цьому кактусу лише потрібно трішки води і капельку любові і він буде рости і зацвіте.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Я думаю, що з любого положення є вихід. Тобі ще рік залишився вчитися. Закінчиш і знайдеш собі роботу у великому місті, де ніхто - нікого не знає. Винаймеш собі квартиру і будеш жити. Ти розумна дівчина і ти ж мріяла стати дизайнером.Якщо вірити, боротися і не здаватися - то завжди можна досягнути, того що хочеш. Тим більше, в тебе є кактус. Будеш мати про кого турбуватися. А він буде віддячувати тобі за твою турботу і любов - яскравими і красивими квітами.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Коли є для кого жити- тоді життя набирає сенс і людина може "гори звернути"</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> А Ви праві, - промовила дівчина. - Я не буду здаватися. Я закінчу училище і поїду звідси. Я думаю я не пропаду. Працювати - мені не звикати. Я хочу стати дизайнером і мати свою власну фірму. І я доб'юся свого. чого б мені це не вартувало. А ця колюча рослинка буде завжди зі мною. І буде дарувати мені свою любов - чарівним яскравим цвітом.</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Дякую Вам. Прилітайте до мене в гості к мої сни. Я буду з нетерпінням чекати...</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда тихенько покинула сон Даринки .</span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вона знала, що дівчина зробить все в своєму житті. щоб досягнути своєї мрії</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="background-color: #f3f3f3;"><br /></span>
<span style="background-color: #f3f3f3;"> Не можна здаватися, навіть тоді, коли кругом тебе тьма і зло. Потрібно звільнити себе від усіх повинностей і тішитися Волі і іти вперед до нових відкриттів і досягнень. Сила для творення щастя є всередині нас. .Коли ми зможемо позбутися своїх сумнівів. своєї невпевненості і повірити в себе, ми зможемо досягнути неможливого</span></span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="background-color: #f3f3f3;"><br /></span>
<span style="background-color: #f3f3f3;"> </span></span><br />
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="background-color: #f3f3f3;"><br /></span>
<span style="background-color: #f3f3f3;"> </span></span></div>
<div>
<span style="background-color: #f3f3f3; font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></div>
<a href="http://vseblogi.blogspot.com/" target="_blank" title="Все Блоги Blogspot"><span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><img src="https://s019.radikal.ru/i604/1209/9a/ed6658f03aa0.gif" /></span></a>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-43383277438550440892018-01-05T03:52:00.000-08:002018-05-25T05:30:32.528-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія третя: "Останній шанс"</span></h2>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Ніч тішила Мелінду своїм зорепадом і мерехтінням світил і планет. Комети проносилися з гуркотом, залишаючи після себе блискучий переливаючийся всіма кольорами веселки шлейф..Астероїди танцювали сучасний танок, засипаючи все навкруги космічним пилом.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда переглядала долі людей на своєму небесному комп'ютері. Вона була засмучена, тому що була змушена виконувати завдання Вищого керівництва. Потрібно було попробувати навернути на сторону Світла людину керовану Тьмою. такі доручення з Верху завжди приводили фею в розпач. Вона не любила спілкуватися з переповненими гординею і зухвальством людьми.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Завдання що йдуть від Творця не можна ігнорувати. Їх потрібно виконувати, - пролунав голос Небесного Цензора. як завжди невчасно.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ладно. Діватися і так нікуди, - сказала Мелінда, зітхаючи і почала шукати відповідного кандидата для нічних відвідин.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Через деякий час вона вже переглядала життєвий шлях Сергія Петровича - бізнесмена. політичного діяча, власника великої торговельної мережі супермаркетів і багато чого іншого.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Зібравшись на дусі. Мелінда поринула в сон цього олігарха.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Сергій Петрович сидів на краю величезного дерев'яного ліжка і тупо дивився в стелю. на якій красувалася чудова кришталева люстра. В кімнаті було темно. Крізь щільно не прикриті тяжкі набиті штори пробивався промінчик світла від повного місяця. який сьогодні "привив бал" "на небі.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ви що тут робите, - закричав пан Сергій побачивши фею, яка стояла на порозі відкритих дверей - Негайно "валіть" звідси а то я зараз викличу охорону і вони викинуть вас на вулицю.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А Ви спробуйте, - спокійно відповіла фея, з усмішкою на устах.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Олігарх кричав, кликав на допомогу, старався комусь дзвонити по телефону, але нічого не виходило з цього.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Це Ваш сон пан Сергій і над ним ви не владні над ним. - промовила Мелінда спокійним тихим голосом. - Так що змиріться з тим. що Вам прийдеться спілкуватися зі мною</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Хто ти така і що тобі потрібно від мене? - засичав навіженим голосом олігарх</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Як грубо і не ввічливо. Невже, Ви простих людей сприймаєте, як холопів. То тільки на публіку Ви такі галантні і культурні.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Пішла "вон" звідси дурепа</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - На жаль не можу. хоч я б це зробила з "дорогою душею" прямо зараз.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Що ж Вам від мене все ж таки потрібно?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - В принципі нічого. Хотіла б з Вами обговорити тему боротьби Добра і Зла.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Якщо Ви з секти якоїсь... то ідіть собі геть... Мене не цікавлять ваші побрехеньки. Я і так знаю. чого я хочу і завжди видеру це зубами.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Як цікаво. А чого ви хочете?, - запитала здивовано Мелінда. - Грошей у Вас " кури не клюють", влади, теж не бракує, майна. різних категорій, теж достатньо. Що ще Вам потрібно для повного щастя?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я не збираюся вам щось тут розказувати і доказувати. я ділова людина і привик добиватися того - що я хочу.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Сергій Петрович підвівся і почав ходити по кімнаті. Він відкрив штори і взяв сигару і закурив. сів в м'яке крісло, що стояло коло журнального столика,. на якому стояла срібна попільничка. Олігарх повільно курив і стряхував попіл, який з сріблястим мерехтінням падав в попільничку і ставав схожим на брудний сніг.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Все тайне, колись становиться - явним. І не все золото - що блистить, - пронеслося в голові феї.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - І до чого це все, - подумала Мелінда.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вона пристально дивилася на попільничку, яка виблискувала і здавалося, купалася у місячному сяйві</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Мда..., - проговорила сама до себе фея. -Потрібно просити підказку.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А не положено, - пролунав сухий металічний голос Небесного Цензора. -Тьма подасть на Апіляцію - за порушення правил.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Як я не люблю ці примусові відвідини землі, - прошепотіла Мелінда.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Може мені здатися і признати перемогу Тьми, - запитала сама у себе фея.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Навіть і не думай.! , - прогримів Голос з Небес.. - Ти ще не використала всі психологічні прийоми.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Фея підійшла до балконних дверей і відкрила їх. На вулиці йшов дощ. Небо було пасмурне і тільки повний місяць виблискував і тішився своїм верховенством над цією гнітючою темрявою.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Раптом у кімнату залетів горобець. Він зробив оглядовий круг по спальні і несподівано для всіх сів на журнальний столик. Пташка почала жваво стряхувати з себе холодні краплинки дощу і тріпотіти крилами. для того щоб зігрітися. Вигляд в горобця був жалюгідний, але він не звертав уваги ні на фею ні на олігарха і здавалося, почував себе господарем ситуації. яка склалася</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Яка цікава і смілива пташка, - промовив Сергій Петрович. -Мабуть вона голодна, Піду принесу її щось поїсти</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Він встав з крісла і пішов на кухню. Невдовзі повернувся. з тарілкою із дрібно нарізаними кусочками шинки і білого хліба та мисочкою з водою.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Пташка відразу, не чекаючи запрошення почала клювати їжу. запиваючи її водою.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Сергій Петрович щиро усміхнувся і в його очах засіяла іскорка радості.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Як мало потрібно для того, щоб відчути насолоду і отримати ці неповторні моменти щастя, - сказала фея,. вдивляючись в переливи місячних промінчиків, сяйво яких. обрамляло журнальний столик і створювало дивовижне видовище.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Олігарх сидів і зачаровано дивився на сірого, невеликого. непримітного горобчика, який вже закінчив трапезу і весело цвірінькав. крокуючи по журнальному столику.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я ніколи не відчував таке піднесення,- промовив Сергій Петрович спокійним мелодійним голосом. - Вибачте мене. за моє грубе відношення до Вас. Я розумію, що втрачаю людськість, обертаючись у вищих сферах бізнесу і влади. Стаю таким, як всі. в моєму оточенні - жорстоким, черствим і безсердечним В моїй голові крутяться тільки думки про різні трансакції. махінації і т. д. які дають можливість заробити капітал і дорватися до вищих щаблів влади. А для чого це все? - я вже навіть перестав задумуватися. От так і живу, день іде за днем.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Але з часом втрачаєш радість життя. Тебе перестає тішити все: смаколики, вишуканий одяг і аксесуари, комфорттабельні житлові умови, подорожі в самі красиві місця планети, люксусові відпочинок в самих дорогих і шикарних курортах світу. Все це сприймається, як звичайні буденні речі і не звеселяють серце.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">- Я як же дружина, дочка, - запитала несміливо фея, - коханка, друзі, колеги по роботі... спілкування з ними теж не приносить Вам задоволення?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">- В дочки давно своє життя і її не до мене. Вона "купається" в своїх ділових проектах і змінює чоловіків, як" рукавички". Внуків я від неї скоро не дочекаюся.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> З дружиною ми давно чужі люди... вона і живе закордоном і так, як вона хоче.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Друзі ... цікаве слово... інституція дружби давно вже вимерла, як динозаври. Та й в такої людини, як я. їх ніколи і не було.., так колеги по бізнесу.. чи "собутильники".. коли ще міг "бухати".</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Коханка... в мене їх було багато, але всі вони любили,не мене, а гроші.Та й коли перестав пити алкоголь, то з ними стало не цікаво. На тверезу голову включається логіка, і зразу все стає ясно, що - хто він мене хоче. Починаєш бачити справжні обличчя людей, без масок підлабузництва..</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Він говорив. розказував,... Раптом сльози почали капати з його очей...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Дивно, - сказала Мелінда, - Я і не думала, що такі люди, як Ви - ще можуть плакати...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я і сам не знаю, що на мене найшло. Але ця проста, звичайна, сіра пташка торкнулася якоїсь невидимої струни моєї зачерствілої душі...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Я хочу змінитися....</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Це не так просто, як Вам здається, - проговорила Мелінда спокійним врівноваженими голосом ,-Але, якщо є бажання - то змінити можна Все.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Я так розумію, що мені б треба було б почати робити якісь добрі справи, - промимрив олігарх</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Він дивився на фею широко відкритими очима, в яких ще не висохли сльози, але в них вже засвітився тьмяний вогник надії</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Спочатку. - промовила Мелінда, - мабуть потрібно відмовитися від творіння Зла, від всякої підлості і несправедливості в якій Ви живете і працюєте.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я не дуже розумію Вас, -пробурмотів Сергій Петрович,- Що я маю робити?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Продати бізнес...піти з посади...відмовитися...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я не думаю - що суть в тому, перебили його фея.- просто потрібно почати жити гідно, за законами вашої держави і почати боротися за справедливість і правду, використовуючи всі можливості, які будуть надані Вам Небесами.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Також подумати, які доброчинні справи Ви можете зробити для людей. Це вже Вам вирішувати. як нести радість і виконувати мрії, тих хто на це заслуговує.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -А ця пташка...Вона буде до мене прилітати?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Якщо Ви будете жити за законами Вселеної і почнете творити Добро і викорінювати Зло, то цей маленький горобчик буде прилітати до Вас кожен ранок і вечір. І я думаю, що Ви зможете для себе відкрити ще не одну радість земного життя.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я буду старатися. Я дуже хочу змінити себе і своє життя. Я не знаю чи вийде так, як хочуть Небеса... але я буду старатися.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Сергій Петрович усміхнувся до горобчика, який сидів на журнальному столику і дивився на нього маленькими виразними очима.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Життя набуває барв, коли людина усвідомлює, що матеріальні блага і слава і похоть - не є панацеєю земного життя, - тихо промовила фея і покинула сон олігарха</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Сергій Петрович прокинувся ранком свіжим і бадьорим. Він відразу,як встав, відкрив балконні двері і сіра весела пташка залетіла у спальню.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я зроблю все. що в моїх силах, щоб ці краплинки радості і насолоди наповнювали моє життя кожен день, - проговорив олігарх впевненим рішучим голос.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Давай будемо снідати, мій маленький сірий друже, - сказав Сергій Петрович до горобця.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вони обоє виглядали щасливими. Горобчик клював кусочки хліба і шинки і запивав водою, а олігарх пив духмяну чорну каву і смакував омлет з беконом.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда сиділа за небесним комп'ютером і переглядала нове майбутнє Сергія Петровича.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Життя його не буде довгим - прошептала фея сама до себе, - але він його проживе подібно факелу. Згорить залишаючи за собою шлейф Світла.. Багато зробить добра людям і буде боротися з нечестивими людьми, керованим Тьмою. до останньої хвилини земного життя.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вітаю з перемогою!,- пролунав голос з Небес. - Ти молодчинка. Ми вже і не сподівалися на таку суттєву поразку Тьми.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Життя таке не передбачуване, - сказала Мелінда задоволеним голосом, - що навіть я - фея, не завжди знаю, що від нього чекати.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Кожна людина повинна нести світло Любові, Гармонії і Істини в маси. Навіть маленькі краплинки Світла розтоплять кригу жорстокості, злоби. ненависті і дурману в серцях людей. і вони подібно, квітці розкриють свою справжню світлу сутність і в ній розцвіте Гідність. Любов, Повага і Доброта.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<br /></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-41665633004682692552017-11-30T13:35:00.003-08:002018-05-25T05:27:49.801-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія друга: "Порив відчаю."</span></h2>
<div>
<br /></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Ніч вступила в свої володіння. Небо сіяло тисячами вогників, які кружилися в шаленому безперервному танці. Мелінда сиділа в своєму улюбленому кріслі. обрамленому зоряним пилом і вдивлялася в далечінь. В цю ніч її хотілося відчути щось особливе і зуміти здійснити чиїсь мрії. </span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Це не входить в твої компетенції, - проговорив чітко голос Небесного Цензора. - Потрібно дотримуватися плану затвердженого Небесною Канцелярією"</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда аж злякалася, від такого не сподіваного голосного повідомлення. Вона ніяк не могла звикнути, до такого контролю над її думками..</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - На моїй улюблені Голубій планеті. ніхто не читає і аналізує думки, -подумала фея, - Там можна і мріяти і загадувати бажання і навіть злитися чи нарікати</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Чистота і порядок і дотримання законів. - основна тенденція нашої Вселеної,- чітко, мелодійним голосом заявив Небесний Цензор. - Мріяти і творити ніхто не забороняє, але у відповідному місці і правильно розрахованому часі.</span></div>
<div>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда зрозуміла. що спорити без толку і сіла за небесний комп'ютер і почала проглядати долі людей своєї улюбленої планети. Погляд Мелінди зупинився на тридцяти шестирічній вчительці англійської мови. Фея без поспіху проглянула її минуле і майбутнє і тяжко зітхнула. Життя цієї молодої жінка нагадувало мелодраму.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Через мить Мелінда була у сні вчительки.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Тетяна Андріївна сиділа на дивані перед телевізором і гірко плакала. На екрані миготіли політичні інтриги, але жінка нічого не бачила і не чула.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Колись вона була розумною і діловою жінкою, Красотою вона теж була не обділена. В неї були правильні риси обличчя. хвилясте русе волосся, глибоко посаджені сіро-сині очі.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Зараз Тетяна виглядала, як бомжиха. Волосся немите і начесане спадало на плечі, обличчя почервоніло і розпухло від сліз, очі були наповнені болем і образою.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Чому така розумна особа, так безупинно ридає,- думала Мелінда.- Напевно знайшовся хтось. хто так зранив її ніжне серце.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда тихенько сіла на диван коло Тетяни і взяла її праву руку в свою долоню. Жінка стрепенулася і хотіла вже закричати, але Мелінда встигла промовити:</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Я думаю дочку будити не потрібно. Ми з Вами просто посидимо разом і поговоримо</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Хто Ви і що робите в моїй квартирі7 Я зараз...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ніяк не можу звикнути до таких запитань, які постійно задають мені жителі вашої планети, коли я намагаюся допомогти їм.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Мені допомогти вже не можна.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Цікава фраза...НЕ МОЖНА, проговорила спокійним металічним голосом Мелінда. - а хто так постановив Ви..., чи може один із законів Вселеної лишає Вас права на допомогу і підтримку?. Чи Ви настільки прогнівили Небеса, що Вони Вас занесли в чорні списки тих, від яких відвернулося Світло?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Несподівано для самої себе Тетяна забрала свою руку і пристально подивилася на фею.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Вибачте за мою поведінку ,- промовила вчителька пригніченим голосом, - Я зовсім розклеїлася після того, як чоловік покинув мене."</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я думаю, що це не саме гірше, що може статися в житті.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Вам легко говорити. Але це було для мене, як грім з ясного неба, - почала розповідати Тетяна. голосом наповненим розпачу і жалю, - Ми прожили десять років. - душа в душу, на мою думку. Я старалася бути для нього хорошою дружиною. Після народження дочки, я залишила роботу, і повністю посвітила себе сім'ї.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Посвячення - цікаве слово, - несподівано перебила її Мелінда. - А що Ви маєте на увазі говорячи Це?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Жінка розгубилася . Вона не зрозуміла суті запитання.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Її обличчя стало вже багряним і вона почала пальцями правої руки бавитися своїм хвилястим волоссям, кольору стиглої пшениці, яке дивилося так дивно - ніби крізь нього промчав вихор.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я готувала смачні страви, пекла різноманітні солодощі, старалася багато часу приділяти розвитку дочки. підтримувала ідеальну чистоту і квартирі, - почала детально розповідати Таня, - Я намагалася звільнити чоловіка від усіх побутових клопотів щоб він міг більше часу приділяти своєму карєрному росту, досконалому вивченню іноземних мов . Я все робила для нього.... "</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вона говорила, пояснювала, розтлумачувала, хвалила себе, виставляла напоказ свої дії, як зразкової дружини і матусі.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Які дивні ці люди, - думала фея, - Чому вони так люблять хизуватися тим, що роблять для своїх близьких7 З якою ненавистю вони викидають з себе гнів, коли щось піде не так, як вони хочуть. Як можна так зразу зненавидіти людину, яку недавно палко кохала?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я не можу зрозуміти, як він посмів кинути мене і дитину, після всього. що я для нього зробила і піти до тієї "лахудри" - чим вона краща за мене. Як у нього язик повернувся сказати - що я його вже ДІСТАЛА .</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Тетяна перейшла на крик і почала всякими різними нецензурними словами обзивати і ганити свого чоловіка</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Донечку розбудите,- промовила Фея тихим скрипучим голосом. - Хай поспить бідолашна. вона її так сьогодні прийшлось пережити багато негативних емоцій. Давайте спокійно розберемо ситуацію, яка склалася, розкладемо все по поличкам і детально проаналізуємо"</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Що тут розбирати і аналізувати. Він підлий і підступний хам...він так поступив зі мною...а я так старалася ... і як він посмів ... а я хотіла...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Таня знову почала повторювати одне і те саме.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ну це вже занадто. навіть для феї,- подумала Мелінда, - Я не витримаю більше слухати ці теревені. Треба діяти. Може пригостити її чарочкою вина...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Фея почала прокручувати в голові всі способи, які застосовували жителі цієї дивної планети. для заспокоєння.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Алкоголь тут не допоможе. він ще більше розблокує емоції і жінка буде скиглити, нити. нарікати і жалітися на життя цілу ніч. - пролунала підказка з Небес.- Тут потрібно застосувати метод психологічного шоку</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Які мудрі слова. - подумала фея. - Тільки як їх втілити в реальність?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Раптом кришталева ваза. яка стояла на книжковій шафі, впала з неймовірним грохотом на підлогу і розбилася на багато дрібненьких осколків. які розлетілися по цілій кімнаті.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда і Таня, обоє впали в "ступор" і мовчали декілька секунд. Фея перша прийшла до себе, встала, пішла на кухню, взяла віник і совок і почала змітати осколки. </span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Тетяна сиділа нерухомо і дивилася в одну точку. зі сторони вона виглядала. схожою на опудало, якого поставили в огороді відлякувати ворон. Немите. нечесане волосся спадало на плечі. на скронях виступала сивина.. обличчя вкрилося червоними плямами і опухло від сліз. тусклі виблякші сині очі обрамляли морщинки. Халат на ній був обшарпаний і в плямах.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Мда...Я б і сама на місці чоловіка завела коханку, - розмірковувала фея. - Кожен день перед тобою туди - сюди крутиться таке страховисько, та й ще постійно керує і повчає... Тут не то що до іншої жінки, тут на край світа втекти хочеться</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> "Не час зараз висловлювати своє враження. Потрібно брати ситуацію в свої руки і направляти і відповідне русло". - промовив металічним голосом Небесний Цензор.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда стрепенулася. взяла крісло і сіла напроти вчительки.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - А коли ви останній раз були в перукарні? - запитала несподівано для самої себе. Мелінда.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - О, навіть і не пам'ятаю... мабуть. коли святкували підвищення по службі чоловіка...це було місяців сім мабуть...</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Тут Таня стрепенулася, стала з дивана і підійшла до дзеркала. яке висіло у прихожій.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Мда,- промимрила вчителька. - Виглядаю я жахливо</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Вам потрібно привести себе в порядок, - зауважила Мелінда. - Ви розумна. сильна. талановита жінка, а чомусь зовсім про це забули і затьмарили собі розум цим ПОСВЯЧЕННЯМ.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> -Хіба чоловік чи дочка просили Вас по це.Ви занедбали себе розтоптали свій талант, поставили хрест на своїй кар'єрі і перетворилися в озлоблену на життя. ниючу мимру, яка старається всім нав'язати свою думку, за всіх все вирішує і все тримає під своїм контролем. А коли щось виходить за обособлені рамки - заливається сльозами або закатує істерики. Ви зовсім не така Танечка - якою хочете себе показати. Згадайте, якою Ви були до народження донечки. Вчителька англійської мови - яка могла заохотити вивчати іноземну мову, навіть самого гіршого лінивця. Людина - яка вміла вислухати і підбадьорити любого, навіть закоренілого песиміста. Особа - яку поважали і цінили батьки і співробітники. Приваблива. чарівна красуня - якою милувалися всі чоловіки в цьому місті</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> КУДИ ПРОПАЛА ЧАРІВНІСТЬ, ВПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ, ВІРА У ВЛАСНІ СИЛИ, ГІДНІСТЬ І РІШИМІСТЬ. ЩО ВИ З СЕБЕ ЗРОБИЛИ, ТАНЯ?</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">Я думаю. що така жертва - нікому не потрібна, ні Вам, ні чоловікові, ні дочці.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Фея раптово замовкла. встала з крісла і підійшла до вікна.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вчителька. зайшла у кімнату, сіла на диван і по тихенько почала приходити до себе.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я сама винувата в тому, що стала такою не стерпною сварливою бабою - проговорила Тетяна тихим стомленим голосом .-Нічого дивного не має в тому, що чоловік не витримав і покинув мене. Я зрозуміла зараз багато. Я сама через свої нерозумні принципи, угробила своє сімейне життя</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - І чому ви люди.завжди любите впадати в крайнощі. Поки живете на цьому світі, можна ще все виправити. Саме головне станьте собою. Приведіть до ладу свій зовнішній вигляд. знайдіть роботу, займіться перекладами, навчіться бути веселою товариською матусю, почніть спілкуватися з навколишнім світом і людьми, які шанують і поважають Вас. І не думайте про чоловіка.- де він. що з ним. Час розставить все на свої місця. Коли Ви знову станете чарівною сильною. діловою приємною жінкою і наведете порядок в самій собі, тоді все вирішиться так - як того хоче Творець</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Ви праві. - промовила Таня. - з завтрашнього ранку починаю нове життя, бо чомусь зовсім не хочеться залишатися сварливим опудалом</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вчителька встала з дивана і підійшла до книжкової шафи і взяла старий альбом .. залізла з ногами на м'яке крісло. яке стояло в кутку кімнати і почала переглядати старі пожовклі від часу фотографії</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;">- Ця жінка зрозуміла, що коли втрачаєш себе - втрачаєш дорогих тобі людей, - проговорила сама до себе фея і покинула сон вчительки.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Ранком Таня прокинулася раніше. ніж завжди, зробила зарядку, приготувала сніданок.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Вперше, за стільки років написала для себе план на цей день:</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> 1. Сходити в салон " Жіноча краса" - господинею якого є моя давня знайома.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> 2. Викинути старі поношені лахи і купити собі нові модні пасуючі ї речі.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> 3.Почати шукати роботу.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> 4.Зайнятися перекладами, які давно вже мені пропонував її давній приятель.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Все вистачає вже нити і нарікати. - промовила сама до себе Таня.- Починаю крокувати веред зо нових висот. А чоловік... це його життя ...його вибір. Хай він собі живе так. як вважає за потрібне.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Після цього дивного сну вчителька відчувала себе вільною від своїх принципів і її хотілося політати разом з вітром по осінньому ранковому місті.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Я хочу жити так - щоб відчувати насолоду від кожного прожитого дня,- думала Таня,</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - І я знаю що так і буде.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Мелінда сиділа коло небесного комп'ютера і задумливо переглядала нове майбутнє Тетяни Андріївни.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> - Життя вчительки не буде легким,- розмірковувала фея - Але вона стане собою і буде боротися і добиватися того, що її планує Творець</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> Коли ти бачиш сяючі Світлом плоди своєї праці - відчуваєш, що не даремно живеш на тому світі.</span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"><br /></span>
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<span style="font-family: Helvetica Neue, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span><br />
<br />
<br /></div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-6862492596664656702.post-74939755405283786712017-11-21T06:18:00.002-08:002018-05-25T05:41:29.391-07:00<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-family: "arial" , "helvetica" , sans-serif; font-size: x-large;">
Нічна зоряна фея.</span></h2>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> На перехресті галактик жила нічна зоряна фея. Звали її Мелінда. Вона любила милуватися красою галактики Молочний шлях і дивовижним блиском Сонячної системи. Особливо її приваблювала Голуба Планета, яка третьою оберталася навколо Сонця.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Земля - дивна назва для такої красивої і незвіданої планети, - думала Мелінда.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Її дуже цікавили жителі Землі, їх поведінка і психіка. Мелінда розуміла, що доволі нелегко вивчити в людях їх відчуття, сприйняття. характер, темперамент, поведінку і зрештою психіку.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - В них тим існує ціла наука - психологія, - розмірковувала фея вголос.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Щоб зрозуміти краще ці дивні істоти, більшість з яких є паразитами на власній планеті Мелінда мандрувала в сни людей.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Коли сонце сідало за обрій і Землю поглинала темрява, Мелінда сідала за небесний комп'ютер і поглядала долі людей по цілій планеті. Вона не була обмежена в часі, так як майбутнє і минуле стояло в неї на одній лінії. </span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Особливо її цікавили українці, - жителі однієї європейської країни, яка загрузла в корупції і у війні. Цей народ відрізнявся від інших - силою Духа, гордістю. незламністю і патріотизмом.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Сотні подорожей в сни людей Мелінда вже здійснила. Багато чого вона зрозуміла і навчилася і допомогла багатьом людям змінити себе і своє життя.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінду завжди цікавили люди з високорозвиненим інтелектом. Ці особи мали неординарне мислення. Вони по-особливому сприймали всі життєві ситуації, але деколи робили зовсім не обдуманні вчинки.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span>
<br />
<br />
<img src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvJmweDwLRWRllmJUd2zPOP2Zau_Bh_ua1vzkBASeIIyV1SIFK898dH1W647OuzHrhJNJuzknwfmU6eliThXMO2Hr_VTf4CX1jO_Gd8zWPMLabFnfv73pbwDCxAIPF57O8K7vl2k_P2eM/s1600/523086817220bfdm3.gif" /></div>
<h2 style="text-align: center;">
<span style="font-size: x-large;">
Історія перша: "Відчуття провини"</span></h2>
<a href="http://vseblogi.blogspot.com/" target="_blank" title="Все Блоги Blogspot"><img src="https://s019.radikal.ru/i604/1209/9a/ed6658f03aa0.gif" /></a>
<br />
<div>
<br /></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Цієї ночі Мелінду зацікавив український хірург. Вона проглянула його минуле, майбутнє і вирішила провідати його. Через деякий час, фея була вже у сні хірурга.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Віктор Іванович, так звали чоловіком, сидів за своїм робочим столом у своєму кабінеті. Вся його увага була зосереджена на історії хвороби пацієнта, який несподівано помер. Він читав, перечитував і не міг зрозуміти - в чому його помилка...</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Операція пройшла успішно, призначення, лакування, все йшло чітко по плану.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Чому померла людина? - питав себе постійно лікар.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Віктор Іванович був у глибокому відчаї. Він злився на себе і впадав в істерику, кричав і ображав і принижував весь медичний персонал. А то просто замикався в собі і безжалісно картав себе... Він не міг цього сприйняти.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда легко торкнулася плеча лікаря. </span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- Хто ви і що тут робите - крикнув Віктор Іванович.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- А це має якесь значення в цій ситуації, - відповіла Мелінда.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- Тільки не починайте мене заспокоювати і втішати. По моїй вині, я вважаю, померла людина, а йому було лише 25...</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- Кожен день гинуть молоді хлопці в АТО, - відповіла фея.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- Вони герої, бо віддають свої життя за нашу неньку Україну. А тут смерть.. Він говорив довго...пояснював, розказував...хотів переконати самого себе, що він зробив все - що було в його силах і т.д.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда слухала і не перебивала його.Вона знала, що в такій ситуації, людині треба виговоритися, викинути х себе всю біль і страждання..Саме головне - щоб рядом була особа. яка вміє слухати.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Як мало є таких людей на цій дивовижній планеті, - думала фея - які просто мовчки вміють вислухати людину, без лишніх заспокійливих слів і коментарів.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Мелінда зрозуміла, що потрібно розрядити обстановку.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- Не все можна усвідомити і пояснити - промовила вона. - Світом керує Бог.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Фея чекала бурної реакції, тому що вона знала,що лікар не вірив в Творця. Але вийшло зовсім не так...</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Лікар піднявся з крісла і почав ходити по кабінеті...</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви праві. Я переконався, що все в руках Бога і нічого на нашій планеті не відбувається без Його Волі.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Сльози виступили на його очах і він став блідий.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Я не можу забути обличчя цього хлопця,- проговорив він таким пригніченим голосом.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Не можна стерти з пам'яті. це все -- що сталося..</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Пам'ять - подумала Мелінда, і в її голові пронеслися фрази...</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Мелінда задумалася: "Як можна заглушити ту біль... людина - досить складний пристрій і в реальності всі відчуття, сприйняття. пам'ять і мислення відбуваються паралельно або послідовно."</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Віктор Іванович зупинився, і присів. Він сидів похмурий і пригнічений.</span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Фея розуміла. він втрачав віру в себе, в свій талант і взагалі у нього пропадало бажання працювати, робити складні операції і т.д.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Цього не можна допустити. Що ж я маю зробити, щоб зупинити це, - роздумувала Мелінда</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> -Зміни забарвлення відчуттів, - прийшла підказка з Небес.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">- Відчуття.. о .. що мають на увазі жителі Землі. згадати б, -. роздумувала наспіх Мелінда.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Несподівано для самої феї, в неї і руках появилося стигле червонобоке яблуко.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Скуштуйте яблуко, - запропонувала вона лікарю.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Віктор Іванович,здивовано з під брів, подивився на Мелінду, але взяв яблуко і почав повільно його їсти.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви не маєте права вбивати в собі талановитого лікаря і викладача, - почала говорити фея спокійним мелодійним голосом. вкладаючи в кожне слово силу переконання. - Ви повинні продовжувати рятувати життя людей, реалізовувати всі свої знання і вміння. Життя - це боротьба і не можна здаватися, як би не було тяжко і боляче. Потрібно іти далі і виконувати свою місію, дану нам Творцем. Уявіть собі, що буде на Землі. коли кожна людина, при відповідних таких ситуаціях, буде здаватися і впадати в ступор.Життя тоді поволі буде завмирати...</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Вона говорила і при цьому малювала в уяві лікаря різні прогнози майбутнього.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Віктор Іванович заспокоївся. На його обличчі засіяла сумна посмішка.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> - Ви праві. Я не має права здаватися. Я маю жити, вдосконалювати свою майстерність, робити складні операції і рятувати життя людей. передавати свої знання і вміння студентам, яких я навчаю.Людям потрібні хороші некваліфіковані лікарі, які мають в своєму серці любов і доброту..</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> -Любов. гармонія. і істина. - три основні критерії на яких тримається ця дивовижна планета, - подумала фея і покинула сон Віктора Івановича. </span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Вранці лікар прокинувся радісний і бадьорий. Він знав, що мусить жити далі і повинен змінювати самого себе і світ кругом себе.</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Кожна людина приходить на Землю , не просто так, вона має своє призначення і мусить його виконати, перш ніж померти. От тоді життя проживають не марно</span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;">Мелінда сиділа і усміхалася. Вона була задоволена собою </span><br />
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"><br /></span></div>
<div>
<span style="font-family: "helvetica neue" , "arial" , "helvetica" , sans-serif;"> Ніякі скарби світу не можуть зрівнятися з насолодою, яку відчуваєш, коли твориш добро.. </span> </div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
</div>
<div>
<br /></div>
<div>
<br /></div>
<div>
</div>
</div>
Zorinahttp://www.blogger.com/profile/15436463901094704398noreply@blogger.com0